MENU

На щеплення у всеозброєнні. Як приготуватися до вакцинації своєї дитини

1623 1

За тиждень в Україні має стартувати вакцинальна кампанія проти поліомієліту. На першому етапі щеплюватимуть дітей від народження до 6 років - саме вони у зоні найбільшого ризику. Бо загальний рівень імунізації почав знижуватися з 2008 року, і в 2014-му став не просто мінімальним, а катастрофічним - лише 14% дітей до року було зроблено щеплення. На другому етапі охоплять дітей до 10 років.

Це екстрені дії чиновників - відповідь на спалах поліомієліту в Закарпатті. Що там були два випадки захворювання, зрозуміло усім, крім місцевої влади, бо у них, бачте, туристичний сезон у розпалі. Їхній головний посил на прес-конференціях: "Їдьте на Закарпаття! Немає тут ніякого поліомієліту!"

До речі, вірус, наявність якого підтвердила одна з лабораторій ВООЗ, уже добряче мутував, розповіла мені голова ВООЗ в Україні Доріт Ніццан. В такий ситуації в будь-якій країні світу Всесвітня організація охорони здоров'я діє однаково - намагається щепити якомога більше населення. Бо досвід показав: там, де діти щеплені, вірус зупиняється.

Так мало бути і в Україні. Але ні. Україна була б не Україна, якби все було так просто. Напередодні ЮНІСЕФ за гроші канадського уряду закупив для нас близько 4 мільйонів доз вакцини саме проти поліомієліту. І тут усі дружно почали аналізувати, може, і тут десь закралася "зрада". В пресі весь час запускається чутка, що, мовляв, поки вакцину довезли, її розморозили, а тепер знову заморозили.

При цьому МОЗ, ВОЗ, ЮНІСЕФ і сам виробник - фармкоманія Sanofi Pasteur - переконують, що вакцина транспортувалася і зберігається правильно.

Але в поліклініках, на дитячих майданчиках, в садках і школах мами продовжують обговорювати чутки, переповідати страшні історії про вакцини і посилатися на джерела типу "одна баба сказала". І мій найулюбленіший аргумент - "раніше дітей не щеплювали, і все було нормально!". Однак у тому й справа, що не нормально. Коли дітей не щеплювали, дитяча смертність була в десятки разів вищою. "Раніше", до речі, і зуби не лікували. То може повернемося до Середньовіччя?

Тому попереджаю - цей допис не для тих хто думає, робити щеплення чи ні. Я пишу це для тих, хто точно знає, що вакцинувати дитину потрібно, але не має досвіду.

Перше. Якщо ви не довіряєте чиновникам вітчизняного Міністерства охорони здоров'я, а також усім міжнародним представникам ВООЗ, ЮНІСЕФ і т.д. - знайдіть педіатра, якому ви довіряєте. Для мене це був метод спроб і помилок. Якщо ви прийшли на вакцинацію, а педіатр не міряє температуру дитині, не цікавиться її самопочуттям і взагалі не відривається від своєї писанини, забирайте дитину і йдіть геть. І робіть це доти, доки ви не знайдете лікаря, якого справді цікавитиме здоров'я вашої дитини і він зможе вам обом приділити всю необхідну увагу. І це, не буду применшувати, було зробити найтяжче.

Друге. Готуйтеся до вакцинації самостійно. Це не означає поговорити з сусідкою, у якої троє дітей, і всі нещеплені, але яка переконана, що вакцини - зло. Готуватися, це значить дізнатися в своїй поліклініці, якою саме вакциною щеплюватимуть дитину. Якщо необхідної вакцини в поліклініці немає, йдіть до приватної клініки. Принаймні в столичних - вони є. Тоді в інтернеті шукаєте інструкцію саме до цієї вакцини. Роздруковуєте і читаєте. Так-так - все це полотно маленькими літерами. Те, що незрозуміло, підкреслюєте і запитуєте у того педіатра, якого ви вже знайшли і якому довіряєте. Якщо він відповів на питання і ви їх зрозуміли, а не просто формально послухали, можна переходити до кабінету щеплень.

Третє. В кабінеті щеплень питаєте номер партії саме тієї вакцини, яку будуть колоти чи капати вашій дитині. Цікавитесь умовами зберігання і тим, що для вас залишилося незрозумілим. Можна сфотографувати коробку з найважливішими позначками - номер партії, дата виробництва. Це в наших поліклініках дуууже не люблять. Але вам має бути байдуже - мова йде про здоров'я вашої дитини. Слідкуєте, щоб медсестра вдягла рукавички і погріла в руках ін'єкцію (це вказано в інструкціях до деяких препаратів). До речі, коли щеплювали мою 6-місячну доньку, медсестра не вдягла рукавички. Коли я зробила їй зауваження, вона вибачилася, вдягла рукавички і сказала, що просто в неї сьогодні тяжкий день, вона забігана і втомлена.

Також я беру телефони у педіатра та медсестри, яка робила щеплення. Ми домовляємося, в яких ситуаціях і при яких реакціях організму дитини я можу їх турбувати цілодобово.

Це найменше, що я не просто маю, а обов'язково мушу зробити для своєї дитини.

І останнє. Не робити щеплення зараз можуть собі дозволити батьки десь в Німеччині, Франції чи Британії - де 90% і більше щеплених дітей і є колективний імунітет. Там можна говорити, мовляв, це моя особиста позиція - імунізувати чи ні своїх дітей. Проявляти позицію в суспільстві, яке тебе захищає він інфекцій, легко, ти нічим не ризикуєш. В Україні не робити щеплення - це злочин по відношенню до власного малюка.

Просто уявіть, як себе почуває мати 10-місячного немовляти на Закарпатті, якій 60 днів треба спостерігати за дитиною і чекати, чи мине параліч, чи залишиться на все життя. Ця дитина не мала щеплення від поліомієліту.

Ірина МАРКЕВИЧ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини