Сьогодні - не тільки 15 річниця з дня викрадення Георгія Ґонґадзе, але й 15-річчя загибелі його викрадача. Вони пішли з життя майже одночасно. Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" пише журналіст Володимир Бойко:

"Голос цієї людини є в легендарних «записах Мельниченка», зроблених у кабінеті президента України Кучми; втім, у розшифровці фонограми він позначений як «Невідомий». Це той епізод за 3 липня 2000 року, де Кучма з «Невідомим» обговорює план викрадення Ґонґадзе й «Невідомий» пропонує Кучмі, щоби той дав міністру внутрішніх справ Юрію Кравченку вказівку доручити розібратись з цим Ґонґадзе «Невідомому» та Холондовичу (Володимир Онисимович Холондович - тодішній начальник Департаменту оперативно-технічних заходів МВС України, до сфери діяльності якого входило, зокрема, прослуховування телефонних розмов). Оць цей епізод:

Кучма: "Українська правда", ну це, просто бл*дь, конєчно, вже оборзєлі... 
Подонок, блін, єбать. Грузін же, грузін етот.
Невідомий: Гонгадзе?
Кучма: Гонгадзе. Ну, кто-то ж его фінансируєт?
Невідомий: Ну, він активно співпрацює ... з ...цим, з Морозом. Я в 
суботу його ... в Макієнком.
Кучма: В суд може, хай би юристи подали в суд. Це ж до прокуратури, 
да?
Невідомий: Нєт, пусть Кравченко скажет на мєня і єщо на (Горбанєєва 
чи Компанєєва) і Холондовіча.
Кучма: Просто, бл*дь, відіш лі... єсть мєра, б*я, сука, б*я.
Невідомий: Гонгадзе, понімаєш...
Кучма: Депортіровать його, бл*дь, в Грузію і викінуть там на х*й. Отвєзті 
єго в Грузію і кінуть там. Чеченцев надо, чтоби укралі єго і викупилі."

Саме він, а зовсім не Пукач, керував операцією по викраденню журналіста. Втім, це очевидно для будь-якої людини, яка обізнана з системою МВС України. 

Очолюваний на той час Пукачем Департамент кримінального пошуку - то лише виконавці, яким скеровується завдання на проведення зовнішнього спостереження та установочні дані об'єкта. Бланк завдання заповнюється зовсім в іншому місці й зовсім іншими людьми - тими, хто веде оперативно-розшукову справу відносно цього об'єкта. А завдання, як і постанову про заведення оперативно-розшукової справи відносно Ґонґадзе, затверджував він - перший заступник міністра внутрішніх справ Леонід Васильович Бородич.

Бородич загинув 16 вересня 2000 року. Льотчик-аматор, він забажав взяти участь на літаку Як-52 в авіашоу на міжнародній авіакосмічній виставці «Авіасвіт-XXI» в Києві. Участь у таких заходах, м'яко кажучи, не відповідала рівню його льотної підготовки. До того ж Бородич прибув на авіашоу після безсонної ночі (можливо, планував разом з підлеглими операцію по викраденню журналіста) і навіть не розписався в журналі медичного огляду. До речі, коли розпочалось розслідування авіаційної події, підпис Бородича в журналі довелось підробляти - думаю, зараз вже про це можна розповісти. Але ж хто міг відмовити першому заступникові міністра?

Відсутність досвіду не дозволила Бородичу правильно розрахувати висоту виконання фігур: після «бочки» він направив машину в піке, але занадто пізно взяв ручку на себе - і врізався в землю. А за кілька годин по тому з життя пішов і Георгій Ґонґадзе".