Деякі роздуми про діаспору на тлі останніх подій в Європі, підштовхнули до написання їх розмови під час і після форуму Конґресу Українських Молодіжних Організацій (СКУМО) з багатьма небайдужими українцями.

На мій погляд, Світовий конгрес українців і СКУМО повинні не тільки перевантажитися, а взагалі поміняти свою стратегію і тактику, ці світові українські організації мають згадати, для чого вони взгалі існують. А вони, як і будь-які інші діаспори світу (чи то французька, чи то польська, чи то єврейська, грецька або китайська) є продовженням свого народу, своєї культури, своєї мови, безпеки, інтересів за межами держави.

Без розуміння цього нема майбутнього діаспори як такої. Всі питання України мають стати питаннями діаспори. Україна і весь демократичний світ стоїть перед найбільшими з часів Холодної війни викликами. І діаспора має оперативно реагувати на це. Не тільки словами, закликами і осудженнями. Вона має активно і наполегливо діяти, працювати за спільними (між собою і Україною) проектами: інформаційними, експертними, аналітичними, економічними. Нагадаю, як свого часу українці 12 країн Європи (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Україна, Словаччина, Чехія, Сербія, Боснія-Герцеговина, Хорватія, Болгарія, Греція) реалізували величезний проект Європейський Медіа Караван 2002 "Разом в Європі". Тоді якщо не вперше так гучно і впевнено пролунав голос європейських українців, про це розповіли всі потужні світові ЗМІ, включаючи АРД, ВВС, Франс Пресс, Балканпресс і всі національні теле і радіокомпанії 18 країн Європи.

Завдяки співпраці з болгарськими вченими і владою учасники Каравану відкрили пам'ятник українському народу на меморіальному полі під Варною - серед інших народів Європи, які боролися і визволили континент від османів. Це я про те, що голос українців має бути постійно почутним, діаспора має постійно робити акції (включаючи рок-протести проти війни, каравани, інвестиційні ярмарки, створювати власну інформаційну мережу, європейський громадський молодіжний парламент у співпраці з Європарламентом і багато чого, що зможе суттєво впливати на хід подій). Для діаспори має бути одна мета - відстоювати інтереси України і народу. А вони полягають в забезпеченні миру і будуванні суспільства добробуту і злагоди. Це значить, що всі проекти діаспори мають бути скеровані на це. А це не тільки допомога бійцям, хоча це є дуже важливою роботою діаспорян, і кожному треба низко вклонитися. Це робота з урядами і НАТО щодо надання зброї і технологій. Це організація і участь в підготовці інвестиційних форумів, це створення спільних підприємств малого і середнього бізнесу, І ще багато чого конкретного. У мене є надія саме на молодь, таке відчуття склалося після одеських зустрічей на форумі СКУМО. Головне його учасникам не розгубитися і втрачати час на обговорення і безкінечну критику пройдешних дій. Бо варто завжди пам'ятати, що колишнього вже не існує, а завтра ще нема. Є тільки сьогодення.