Про перспективи створення російського анклаву в Україні
Ватажки ДНР/ЛНР назвали нову дату фейкових "виборів" в підконтрольних ним регіонах - 20 березня і 21 лютого 2016 року відповідно.
Як відомо, проведенню цих виборів має передувати внесення змін до законодавства України (яке б зробило їх можливими) і організація самого процесу виборів (спостереження, контроль тощо). Крім того, бойовики говорять про необхідність прийняття змін до Конституції України з урахуванням їх пропозицій. Про це у своєму блозі на Новому Часі написав Петро Олещук.
Визначенням нової дати виборів бойовики вдаються до шантажу і задають тимчасові проміжки, в рамках яких українська сторона повинна виконати всі перераховані вище умови. Це призведе до реалізації проекту "російський Донбас", тобто перетворення даного регіону на російський анклав, який номінально належить Україні, але де-факто контрольований Росією.
Цілі Росії досить прості: зберегти свій вплив і контроль в Донбасі, закріпити і легітимізувати це на рівні українського законодавства, домогтися від світової спільноти скасування або, як мінімум, пом'якшення санкцій, що призведе до повернення довоєнного статус-кво.
Це дозволить РФ зберегти контроль над українською політикою, у тому числі за допомогою Донбасу. І проведення місцевих виборів - це ключовий аспект у питанні легітимізації даного сценарію.
Наскільки я розумію сьогоднішній стан речей, Україна взагалі нічого не вирішує. Президент Порошенко поїхав на зустріч "нормандської четвірки" в Парижі з одними тезами, а повернувся звідти зовсім з іншими. Очевидно, що роль України зводиться до того, щоб легітимізувати ті рішення, які приймаються в рамках діалогу між Росією, ЄС і США.
Заходу потрібні гарантії, що в Європі не буде військового конфлікту. Подальша ескалація донбаського конфлікту може мати достатньо серйозні наслідки для ЄС. Тому гаряча точка в Східній Європі їм ні до чого, особливо враховуючи напружену ситуацію на Близькому Сході, кризу біженців тощо. Їх ключове стратегічне завдання - це забезпечення миру за всяку ціну. Решта їх хвилює набагато менше.
Той факт, що такий сценарій не подобається значній частині українського парламенту і суспільства, стає проблемою президента, що забезпечує представництво інтересів Заходу в самій Україні. Він продемонстрував якусь ефективність у вирішенні питання прийняття змін до Конституції. Так, він кинув всі ресурси на те, щоб це питання якось врегулювати і більш-менш у нього вийшло. Думаю, подібна практика продовжиться. Буде зроблено все можливе, щоб правки для проведення місцевих виборів були прийняті у Верховній Раді.
Це, у свою чергу, негативно вплине на настрої в суспільстві. Президенту потрібно буде це питання якось вирішувати. Деякий час триватиме пропагандистська кампанія, мовляв, все це елемент хитрого плану з приниження Росії і потрібно дочекатися результатів. Я не знаю, наскільки вистачить цієї риторики, проте це дуже небезпечна гра. Порошенко опиняється в патовій ситуації. Він не може відмовитися від домовленостей, прийнятих без України, бо втратить підтримку, але якщо він буде їх повністю реалізовувати, то це призведе до подальшого падіння його рейтингу. Крім того, дуже можливий реальний соціальний вибух. Єдина можливість для президента уникнути політичного колапсу - показати ефективність в інших сферах. Наприклад, звернути увагу громадськості на якісь досягнення в питанні боротьби з корупцією, розслідування резонансних справ та економічного зростання. В іншому випадку не беруся прогнозувати наслідки.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки