Останнім часом в інтернет-мережі активізувалась діяльність проросійських акаунтів, які оприлюднюють жахливі фото мирних мешканців Донбасу, що постраждали начебто від атак ЗСУ. Все це можна було б списати на звичайну, чергову інформаційну атаку так званих ботів. Але не можна списувати з рахунків ще й диспозицію в якій ті чи інші інформаційні вкидання відбуваються. А диспозиція наступна - начебто досягнуте перемир'я і продовження відводу Україною озброєння від лінії розмежування. Більш того, прес-центр АТО при визначенні ситуації в зоні конфлікту почав вживати термін «зразково». Щоправда, варто було оприлюднити речнику АТО подібну втішну інформацію, як буквально за кілька годин після цього надійшли інші тривожні дані про обстріл позицій ЗСУ і поранення військовослужбовця. Але остання інформація, на жаль, давно є звичайною для щоденних звітів. Очевидно, що українські військові не піддаються на регулярні провокації бойовиків. Так саме видно, що сторона терористів використовує цілий арсенал провокативних заходів - від безпосередньо вогневої активності до офіційних заяв. Але питання - для чого? Чи буде той, хто прагне миру провокувати? Навряд чи. І в цьому так саме криється елемент плану агресора.

Тиждень тому вже повідомлялось про однозначні заклики ватажків «ДНР» і «ЛНР» щодо неготовності реінтеграції окупованих територій Донбасу до України. При цьому ж, бойовики відверто проголосили, що Донбас буде лише в складі України, яка цілком підпорядковуватиметься Кремлю. Тобто сторона агресора зовсім не скриває своїх намірів, про що свідчать зокрема і заяви вищих посадовців самої Росії.

Стратегічною метою Росії, як і раніше, є повна окупація України, яка може проявлятися в різновиді засобів - від прямої військової агресії до «скуповування» політичної верхівки нашої країни разом з її дискредитацією і наступним шантажем. В цьому плані не варто зволікати рухами і заявами ватажків бандитів «ДНР» і «ЛНР», які є абсолютно підпорядковані Кремлю, адже знаємо, що саме ці «шестірки» окупанта є інколи відвертими глашатаями. Тому й ті чи інші активізації в медіа середовищі так званих «сепаратистів», які насправді є кадровими агентами Москви, інколи є індикатором намірів локального впливу Кремля.

Нещодавно голова Ради безпеки Нідерландів Чіббе Яустра доповів про результати розслідування падіння пасажирського «Боїнга» в липні минулого року. Вже ні для кого не є секретом, що саме бандитські проросійські угрупування завдяки російським спеціалістам засобами російського «БУКу» здійснили цей злочин. Ретельний звіт європейської установи лише остаточно довів це, щоправда зробивши поправку на те, що Україна на той час вже мала закрити повітряний простір для цивільної авіації. Щодо останнього докору, має бути сформована відповідь української сторони, адже офіційно тоді Україна закрила повітряний простір для літаків на певній висоті. А так як велась мова про Антитерористичну операцію, то наша країна не могла передбачити застосування Росією засобів протиповітряної оборони рівня «БУКу», тобто з висотою ураження більш ніж 10 тисяч кілометрів. Цей момент зрозумілий всім, але залишається люфт для спекуляцій. Саме тому Росія, в черговий раз, використовуючи своїх найманих поліцаїв внутрішнього впливу, намагається розвинути образ українського «карателя», який начебто нищить місцеве населення. Росії необхідні ці «докази» для відволікання уваги від своєї провини, щоб в певний момент використати карту громадянського конфлікту, в якому офіційний Київ має стати вбивцею власних громадян. Для цього поступово, але впевнено буде формуватись накопичення «жертв АТО» серед мирного населення і паралельно формування образу військового злочинця.

Наприклад, для луганчан, які були свідками подій російської окупації їх рідного міста минулого року, подібні маніпуляції не є новиною. Особисто я з самого початку конфлікту фіксував і оприлюднював факти й схеми таких провокацій. Про це свідчить низка моїх публікацій в газеті «День», свідчення, що були оприлюднені в книзі «Я - свідок», та систематичне оприлюднення подібної інформації в мережі facebook. Ці дані і ці свідчення доводять, що Донбас став тлом для провокацій російських спецслужб, які використовували низку цинічних і зухвалих прийомів для створення образу ворога, що є необхідною складовою агресії. Таким чином, по-перше, у місцевого населення формувався образ «ворожої сторони», а, по-друге, створювалась база для формування картини начебто внутрішнього конфлікту. Використовуючи заангажовану частину місцевого населення та повну ізоляцію окупованої території, ворог намагався максимально досягнути зазначені цілі.

Згадуючи про фотографії «жертв» ВСУ, які вирвані з контексту подій і на розсуд маніпуляторів прив'язуються до реалій, та встановлення на окупованій території низки пам'ятників, що покликані викривити уявлення про реальну дійсність, вважаю за необхідне привести наочний приклад того, як агресор вчинив конкретний злочин.

Це відео знято мною у другій половині серпня 2014-го року і демонструє здійснення атаки реактивної системи залпового вогню в бік селища Хрящуватого із центра Луганська. Нагадаю, що 18-го серпня 2014 року під обстріл «градів» потрапила колона мирних мешканців Луганська, які намагались полишити місто в напрямку Краснодона через Гостру могилу. Саме тоді бойовики застосували реактивний вогонь, який призвів до загибелі пасажирів автобусу з позначнми білими стрічками. Тоді мирні люди згоріли заживо. Цьому випадку була присвячена низка репортажів провідних інформаційних агентств. Подібні залпи здійснювались в той час регулярно по кілька разів в день протягом кількох діб. В наслідок таких атак підконтрольне українським військовим селище Хрящувате було фактично знищене. Зараз на цій місцині стоїть так званий пам'ятник «жертвам ЗСУ» у вигляді згорілого танку. Цей «пам'ятник» встановлений окупаційними угрупуваннями і вкотре використовується з метою маніпуляції думки загалу.

Варто окремо зазначити той факт, що російські спецслужби використовували тактику провокацій і в середині міста Луганська. Полягала вона у використанні мобільних груп, що здійснювали атаки на саме ж місто (дальність польоту міни унеможливлює її потрапляння з центра згаданого міста за його межі). Для додаткових доказів цього приведемо одні з багатьох свідчень луганчан:

Людмила БІЛА:

- Они постоянно из центра лупили... На Шевченко аж дома дрожали от залпов адских «погодных явлений». Вариант либо сотый, либо заброшенный детский лагерь в Яру возле Ленинской налоговой.

Ирина СОТНИКОВА:

- Услышала эти знакомые звуки и все внутри просто сжалось. Никогда не забуду, как эти падлы лупили от роддома на Якира - через дорогу от моего дома. Как сначала пугались коты, а потом привикли, и я выходила на балкон и наблюдала за этим «фейерверком».

Tetyana TETYANA:

- С Ярмарочной площади стреляли, сын свидетель.

Oksana BORODACHOVA:

- На Якира от 10 поликлиники в два направления: аэропорт и Вергунка. Видела, слышала, чувствовала и проклинала лично...

Helen LUG:

- От Эпицентра на востоке. На город.

Elena KOCHETKOVA:

- И со старого кладбища на 3 км лупили, ракеты пролетали над домом, пораболические антенны развернуло в другую сторону, у мамы контузия от грохота, не забуду никогда, не прощу...

Кира Леонидовна ШЕРШНЕВА:

- А о том как они месяцами бахали из ГРАДов по Счастью и Станице просто молчу!

Инна ГОНЧАРОВА:

- В июне 2015 года в Станице горящие дома видела.

Vladimir SURA:

- По ул. Луганской правды от 19-й Линии и до Челюскинцев потом повсюду наблюдал огромные пятна чёрной копоти от стартующих градин.