Мене завжди дивувало, як Київ, маючи таку кількість історичних пам'яток, славетну історію, потужну міфологію, примудряється не заробляти на економіці вражень, що базується на розвитку креативних індустрій, історично-культурного потенціалу міста та його туристичної привабливості. Це те саме, якби Лондон не заробляв на інтересі людей до Тауерського мосту або своїх червоних двоповерхових автобусах. Уявляєте? Ні?

Культура в сучасному світі перетворилася на високоприбуткову і динамічну індустрію. Експерти прогнозують зростання доходів від культурних індустрій до $ 2 240 000 000 000 до 2017 року.

Креативні індустрії за різними оцінками вже зараз становить 7-10% світового валового доходу, і в майбутньому її частка в глобальному ВВП буде тільки рости в міру зростання світових витрат на культуру і розваги.

Однак, Києву ще тільки належить навчитися отримувати прибуток з власної культурної спадщини та сучасної культури.

Чого ми, в унікальному стародавнім місті-музеї під відкритим небом з надзвичайними ресурсами для розвитку не вміємо заробляти на тому, що залишили нам задарма?

Може й тому, що, не зважаючи на те, що 89% Киян пишаються своїм містом, в нас відсутня комплексна програма навчання маленьких киян історії Києва. Як можна розвивати майбутнє, якщо не цінувати історію?

Безумовно, шкільні програми - прерогатива Міносвіти. Але хто заважає місту започаткувати в Музею Історії Києва відкриту освітню програму для дітей різного віку. Державні витрати на культуру в Україні не досягають і 1% державного бюджету. Видатки на культуру на душу населення (близько € 12 в Україні) в 5 - 10 разів нижче, ніж у більшості країн Європейського континенту.

Щоб заробити гроші на комплексні відкриті освітні програми з історії Києва, хто заважає місту розробити раціонального державно-приватного партнерства з подіями національного та міжнародного масштабу, що вже відбуваються в Києві регулярно, накшталт ГОГОЛЬFEST, Арт-Пікнік Слави Фроловой, Конгрес Активістів Культури, кінофестиваль «Молодість»...

Навіщо? За даними управління туризму київської адміністрації, за 2014 рік Київ відвідали 1,83 мільйона осіб, що на 24,6% менше, ніж у попередньому році. Заповнюваність готелів в середньому знизилася теж приблизно на 25%: з 55% на початку року до 30,4% на кінець року. Більш того, в Україні чи не найнижчі доходи від туризму. Країни, що мають на своїй території 3-7 об'єктів культурної спадщини, отримують набагато більше доходів від туризму, ніж Україна.

Дані компанії PwC , яка протягом ряду років готує щорічний Всесвітній огляд індустрії розваг і ЗМІ:

А, наприклад, ГОГОЛЬFEST, при наявності open air програми, це близька 30 000 відвідувачів, кожен з яких витрачає гроші, десь живе, щось їсть, п'є. І це тільки одна подія. Але, річ не тільки в тому, що місто має заробляти на подіях та на культурному туризмі, як це вже роблять, наприклад, Львів та Одеса.

Наше завдання - зробити Київ центром тяжіння талановитих людей, центром історії та культури, переплетеними з сучасними технологіями.

Але для цього, в першу чергу, треба навести лад з історико-архітектурним ансамблем міста. І це місто може зробити, залучивши громаду та бізнес.

Які кроки ми пропонуємо:

1. Зробити он-лайн відкритий реєстр будівель, що є пам'ятками історії та архітектури, з вказівкою власника.

2. Ініціювати створення при КМДА громадсько-експертної ради, що буде проводити моніторинг стану пам'яток архітектури.

3. Провести аудит Охоронних Договорів та, вразі виявлення незадовільного стану будівлі, розірвати Договір з орендатором, та виставити такі будівлі у вільну оренду за умови обов'язкової реконструкції.

4. Розробити міську цільову програму що до реставрації будівель - пам'яток місцевого значення, в яких розташовані муніципальні освітні та культурні заклади.

5. Розробити програми стимулювання бізнесу, що реставрує пам'ятки історії та архітектури, ревіталізує занедбанні будівлі, створюючи в них культурні та арт-центри та ко-воркінги.

6. Розробити програми державно-приватного партнерства, що розвивають освітні та туристичні програми історії Києва, створюють мережі археологічних музеїв-експозицій у зонах археологічних розкопок.

7. Втілювати програми громадської опіки історичними та культурними ансамблями, програми створення історичних парків на найбільш важливих історичних місцях Києва.

8. Ну і, безумовно, історичний центр Подолу, Андріївський Узвіз та Хрещатик мають бути пішохідними безбар'єрними громадськими зонами з розвиненою інфраструктурою сфери обслуговування.

Це, безумовно, лише перші кроки. Що вони дадуть? Гроші в бюджет міста. Які? В Великій Британії, наприклад, культурний туризм приносить в казну більше 25 млн. фунтів кожного року. І якщо ми плануємо вийти на такі ж доходи, але ж треба починати рух вже сьогодні.