Між переписами 1959 і 1989 років у південно-східних областях України частка тих, для кого рідною була українська, зменшилася серед усього населення відповідної області: на 8% у Херсонській області, на 8,6% у Дніпропетровській, на 9,2% у Миколаївській, на 10,7% у Харківській, на 11,2% у Запорізькій, на 13,3% у Донецькій, на 15,4% у Луганській.

Цікавий погляд дає відомий дисидент Семен Глузман: «Я пам'ятаю жах русифікації. Зі мною в інституті навчалися хлопчики та дівчатка із сіл. Через місяць-два вони переходили на ламаний суржик, лише б якось відійти від свого колишнього. Вони розповідали якісь антиукраїнські анекдоти для того, щоб підкреслити, що вони не такі. Це було жахливо й огидно. У мене навіть є есе, яке я закінчую словами: "І тоді я зрозумів, що в цій країні (Радянській Україні) є ще одні євреї, крім євреїв, – українці"».