Іміджеве змагання між президентом і прем'єром може принести користь країні - але якщо його метою є не політичні трофеї.

Останні кілька днів країна спостерігає за гучними затриманнями та викликами до слідчих: Корбан, Вілкул, Королевська, Новинський... Президент Петро Порошенко був красномовним у своєму останньому інтерв'ю, тож варто очікувати на розширення списку.

Незадовго до цього прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про необхідність позбавлення ГПУ функцій слідства та створення незалежного бюро розслідувань. На це має бути підтримана коаліції у Верховній Раді. Виглядає, що цю ідею підтримує США. Ймовірно, такі заяви Арсенія Петровича пов'язані з великою кількістю нарікань від Заходу до наших дипломатів щодо роботи ГПУ, яка є парафією президента. США, приміром, розглядають Генеральну прокуратуру як джерело корупції, про що прямим текстом заявив посол США в Україні Д.Пайєтт.

Очевидно, глава держави, як людина чутлива до суспільної (тим паче - західної) оцінки розпочав масову кампанію для забезпечення іміджу потужного борця із корупцією.

Насправді так і має бути. Але чи це щира боротьба Порошенка заради майбутнього України, чи все ж змагання за звання "найкрутіший антикорупціонер" зі своїми політичними опонентами?

Є вірогідність, що це справді іміджеве змагання. Адже прем'єр Яценюк щойно повернувся із Німецько-Українського форуму, де його хвалили за економічні зрушення, а також вустами самої канцлерки Меркель - за боротьбу із корупцією. Ймовірно, президенту на цьому фоні заради іміджевої конкуренції потрібно було надати контраргументи.

Проте зараз більшість експертів та коментаторів як в Україні, так і на Заході, поки що не роблять оптимістичних висновків із дій ГПУ за останні кілька днів, вбачаючи в її діях лише виконання волі президента, про що він без зайвих церемоній заявив в телевізійному інтерв'ю зразу після затримання Корбана.

Крім того, такі затримання сприймаються суспільством із стриманим здивуванням. З однієї сторони, суспільство вимагає справедливості та притягнення до відповідальності злочинців на найвищому рівні, а з іншої - вибірковість скидається на візантійщину, що викликає додаткові іміджеві ризики для президента та іміджеві бонуси для прем'єра.

Тим паче, що не тільки в Європі, а й за океаном працює на свій імідж Яценюк. Нещодавно про нього дуже позитивно відгукувалася колумністка The Washington Post, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум. Зірка американської журналістики позитивно оцінила кроки уряду у боротьбі з корупцією, зазначивши, що Яценюк, з яким вона провела персональну розмову, "може казати про реальні досягнення за минулий рік".

"Його уряд героїчно почав ліквідовувати посередників на "перекошеному" українському газовому ринку, що зберегло мільярди доларів... Відповідно до люстраційного закону, Яценюк також почав звільняти корумпованих чиновників - він вніс понад 700 високопосадовців до спеціального реєстру, який забороняє їм працювати на державних посадах. Уряд Яценюка хоче подолати велику частину корупції через дерегуляцію... і комп'ютеризацію державних послуг... Україна тільки тепер почала реформувати свою судову систему і незалежних прокурорів", - зазначила Енн Епплбаум, додавши також, що Яценюк "планує звільнити всіх 9000 суддів і призначити тільки тих, у кого чиста біографія".

Змагання між президентом і прем'єром може стати стимулом для швидкого розвитку країни. Але тільки в тому випадку, коли воно націлене на реальне оновлення країни та очищення системи, а не на нові політичні трофеї.