Моя трольська частинка дуже радіє, коли я з невблаганним обличчям даю водієві маршрутки три гривні й мовчки стою.

Водій у цей час починає думати, чого він хоче? Перераховує всі три гривні і врешті таки каже: «Проїзд три гривні». На що йому відповідаю, що він мені ще дещо винен.

У водія знову все по колу: внутрішнє питання, перерахунок, здивований погляд на мене.

Кажу: «Нічого більше не забули?

Відповідь:«Ну, ти дав три гривні, проїзд коштує стільки ж!»

Кажу: «Квиток маєте дати».

І тут водій все ще здивовано дістає із великої незайманої пачки один квиточок і дає мені.

Буває, що мій нездоровий інтерес до квитків у водія викликає острах, і він не дає верхній із пачки квиток, а відриває десяток-два, відтак простягає мені один. А потім, доки я в салоні, намагається уже новим пасажирам давати квитки. Останні теж зі здивуванням реагують на таке водієве нововведення.