Нажаль, як іноді буває, "заставь дурака Богу молиться...".

От, започаткував Президент доволі доцільну ініциативу: виходячи з масштабів руйнувань в місті, закликав всі області надати посильну допомогу в відбудові. Так, дійсно, не вистачає наразі в області власних будівельних потужностей, аби негайно відновити всі будинки, школи, садочки та лікарні. Потрібна допомога. Але, ось вам приклади того, як реагують різні люди (а людський фактор ще ніхто не відміняв) на рекомендацію Президента.

Дніпряни та харків"яни з першого дня надсилають машину за машиною: дошки, плівка, шифер... Львівяни - кошти. Івано-Франківськ - цілий вагон шиферу! І, на підході, ще один...

Аж сьогодні з"являється велике цабе з великого міста:

- Што тут у вас?

- Ось, один об"єкт, другий. Ще безліч приватних будинків...

- Не. Это что, все? Вы смеетесь? Дайте объемы! Мне эти мелочи не интересны!

Розумію: гігантоманія. Ну, не хочуть наші "гіганти" братись за заміну двох шиферин і трьох вікон у баби Галі - не цікаво їм. Звісна річь, цікавише "освоїти" ще один НСК "Олімпійський"! Ти "освоїв" - і на Канари. А вся країна - в жопі. Можна ще пару "Борисполів" освоїти.

Або тротуарну плитку щорічно кілометрами на Хрещатику міняти. Можна ще "героїчно" добудувати Почтову площу - теж "солодкий об"єкт".

Добре, ну не цікава тобі баба Галя. І начхати тобі на її сусідку тотю Валю. І не турбує тебе великого, що тут таких "тіток" - більше тисячі!

Ну, і шов би собі... лісом. Ан-ні. Воно ще телефонує в АП і докладає:

- Я тут, поспішаючи за вашим наказом, добрався до Сватова (не минуло і 10 днів). Так мені тут працювати не дають. Кажуть "немає роботи".

От в мене і питання: що ж ти за лайно таке "велике", дядя? Мало тобі, що ти плюєшь на людську біду, бо тут тобі "не цікаво", так ти ще й тих людей, що з ранку до ночі працюють на відбудовах, брудом поливаєш?! Мовляв, "я все покинув, пилетів на крилах допомогати, а вони мені не дають". То ти, дядя, звичайнісінький прімітивний стукач...

Приїхав ще один перець:

- А хто мені платити буде?

- Ну, взагалі-то, Президент звернувся до всіх з проханням надати посильну ГУМАНІТАРНУ домогу. Бо, ви ж розумієте: доки КМУ прийме рішення, доки кошти виділять, доки ми їх отримаємо...

- А-а-а... Ну, я подумаю.

І знов летить телефонограма в Київ: "кляті луганчани не дають можливості надати допомогу постраждалим мешканцям"!

Інший товариш одразу після звернення Президента вірапортував:

- Висилаю бабло! Чимало бабла!

Добре! Чекаємо день. Чекаємо другий...

Аж, знов дзвінок з Києва:

- Та що там у вас коїться?! Навіть не можете надати рахунок для отримання "чималого бабла"?!! Бардак там у вас!!!
Тремтячи від люті, телефоную заступнику "товариша":

- Скажіть, шановний, мої підлеглі надали вам рахунок?

- Так, надали. Вже двічі. А що?

Подивився я на таке і згадав давенні часи, коли я носив "хакі". Впало мені до пам"яті таке:

- прислали нас 11 чоловік на вельми важливий об"єкт (чиясь дача). І отримали ми стратегічо важливе завдання - пісок перенести.

Все було б нічого, якби... не одни-єдині ноші і одна-єдина лопата! На всіх!

Знизали ми плечима: ну, буває всяке в житті. Але, нікому і на думку не впало бігти до "директора піску" й поспішно далкадати: "тут такоє, тут такоє бєзобразіє!"... Тьфу на вас, горе-помічники!

А тим, хто реально допомогає сватовчанам - величезна вдяка від людей!!! Від тих, які ніколи не бували (і, можливо, не побувають) на НСК "Олімпійський", які на метро ніколи не їздили... Проте, самі взяли в руки свої берданки і вигнали геть ублюдка Мозгового з його гопотою, відстоявши нашу Україну!