Вчора випала четь відкрити 7 щорічну Асамблею Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Форум громадянського суспільства - це багатонаціональна платформа організацій громадянського суспільства з країн Східного Партнерства, країн-членів ЄС, європейських та міжнародних мереж, створена для участі громадянського суспільства в розробці, впровадженні та оцінці Східного Партнерства

Перш за все я привітала делегації різних країн, що приїхали для участі у форумі, - Білорусі, Азербайджану, Грузії, Вірменії, Молдови.

Коли на початку промови я запитала, яка мова є найбільш зручна для комунікації, я була вражена одноголосною відповіддю аудиторії: "Українською!".

У своїй промові я згадувала, чим був Майдан два роки тому, та зазначила, чим він є зараз і буде у майбутньому.

З моменту Майдану пройшло два роки.

Ці два роки були настільки насичені подіями, що здається, що пройшло вже років сто. За цей час в Україні з'явилося нове суспільство.

Нове суспільство - це люди, які своєю діяльністю захищають Незалежність країни, це люди, які просувають найбільшу українську цінність (окрім Незалежності і Гідності) - родинність.

Україні характерна надзвичайна родинність. Україна відрізняється тим, що коли в будь-якому куточку України стається біда, всі ми відчуваємо себе однією родиною. У будь-якому куточку країни, ми зберемося разом, і будемо діяти, як родина. Завдяки волонтерським рухам, активістам та свідомим людям ми маємо нову державу. Все це пішло з Майдану. Майдан нас такими зробив.

Майдан вийшов навіть за рамки України. Я знала , справжнього героя - героя України та Білорусії Михайла Жизневського. Це надзвичайно красивий хлопець, з надзвичайно красивими очима, повними світла та оптимізму. Ми стояли поруч на Майдані... поки він не загинув.

Наші зусилля, перш за все, мають бути спрямовані на те, щоби якомога більше людей в наших з вами країнах мали віру в ті цінності і демократичні норми, заради яких ми зібралися.