Тут багато хто, виправдовуючі вчинок Парасюка, наводить такі аргументи, що, мовляв, треба навести лад силою й чим швидше.

Розумію бажання все виправити скоріше. Сам хотів би. Але, якщо ви гадаєте, що стрільбу на вулицях вашого міста ви спостерігимете по телевізору, й за пару днів хороші хлопці переб'ють поганих, ви помиляєтеся.

Історія знала багато громадянських війн, й їхні сценарії зазвичай трохи більш різноманітні, ніж оптимістична картина у вашій уяві.

Відбувається приблизно таке.

Хороші хлопці стріляють в поганих. Втім, не лише в них. Вони стріляють також в тих, хто схожий на поганих, хто працює поруч з поганими, хто сам не хоче стріляти в поганих, а найчастіше - просто в тих, хто невчасно опинився в секторі стрільби. То може бути й ваша дитина, шановні, бо життя так непередбачуване.

Погані хлопці не ходять с з відповідними наліпками, а навпаки - змішуються з хорошими та дільяться на кілька угруповань з власними інтересами. То ж хороші хлопці в пошуках поганців починають стріляти й одне в одного.

В середину цієї м'ясорубки кидають захищати порядок силовиків. Це не тільки "кляті мєнти", які катують людей в буцигарнях. Це - наші з вами захисники вітчизни, нацгвардійці, добровольці, нові патрульні поліцейські, солдатики строкової служби тощо. Їх всіх кидають на вулиці міста, й вони відкривають вогонь просто тому, що хтось стріляє по них. Незабаром, виходячі з власного розуміння понять "присяга", "порядок", "честь" та "совість", вони теж починають стріляти одне в одного та, звісно ж, в тих, хто випадково опинився на лінії вогню.

Ваш сусід, заходить до вас з автоматом, аби зґвалтувати вашу дружину чи доньку - просто тому, що йому цього давно хотілося. Звісно, він робить це в ім'я революції. Або контр-революції. Вам, повірте, байдуже.

Сила силенна людей користається ситуацією для грабунку. Ще хтось - вбиває просто так, для власного задоволення.

Будуть катування й страти, і ніхто не розбиратиметься, чи катують й страчують справді винного. І коли, приміром, вас чи мене вішатимуть свої ж, ми кричатимемо, що ми - за Україну, волю та народ, а над нами сміятимуться, називаючи "ригами" чи "ватою".

Зараз я змалював вам цілком реалістичну та типову картинку громадянских війн, навіть не враховуючи тут можливу реакцію Росії. Не вірите? Спитайте, у тих, хто бачив громадянскі війни на власні очі. Хай вони вам розскажуть, як добро перемагає зло, та як швидко потім щасливий нарід відбудовує економіку й як відкриваються для таких карїн кордони в цивілізований світ.

Ті, хто мене знають, знають і те, що я вмію стріляти та маю з чого. І повірте, мене дістали подвійні стандарти нашої влади не менше, ніж вас. Втім, я не хочу громадянської війни. Бо трохи розумію, що ці два слова означають. То ж, не поспішайте вимагати крові. Вона й без вас цілком реально може политися в Україні за сценарієм, що я змалював, вже незабаром.

Не дай Боже, друзі. Майте трохи здорового глузду.