Шановний Петре Олексійовичу!

Коли ми з Вами познайомилися 16 років тому, Ви справляли враження притомної людини, і це враження зберігалося у нас до 2014 року. Сподіваємося, що і зараз Ви залишаєтеся притомним.

А тому дайте відповідь на просте питання:

Чому Ви оточили себе кретинами?

Взяти хоч би 21 листопада. Організовувати концерт на Майдані - це хіба не кретинізм? Ставити сцену, яку - зрозуміло - одразу захоплять, святкувати у час, коли народ розчарований і злий. Якому ідіоту це могло спасти на думку?

Ну а міліцейський наїзд на кримців, що блокують ЛЕП у Чаплинці - це вулкан кретинізму! Колишній міністр Могильов, певно, плаче від заздрощів. Опори все одно підірвали, Крим без електрики, але МВС у лайні, влада у лайні. Або це був хитрий хід, щоб відімкнути Криму постачання і сховатися за "народним гнівом" - або це феєрверк ідіотизму.

Здається, Ви потрапили у паску, якої не обминули Ваші попередники - Ви живете у вигаданому світі. Світ для Вас вигадують ложкіни, авакови шохіни та інші, вони і самі в нього вірять, тому і роблять ідіотство, приклади якого можна наводити безкінечно.

Але відкрийте очі - вони кретини! Тільки кретини можуть робити таке за два роки після Майдану, коли люди вже не ті, що раніше, коли ми відчули своє право та свою силу, коли відстань до спускового гачка зменшилася до міліметрів.

У чому небезпека від цих кретинів особисто для Вас? У тому, що якщо ситуація стане критичною, вони не захистять Вас, а наступними до влади прийдуть зовсім не прибічники "стабільності" і не майстри домовлятися. Це будуть радикали, навчені досвідом останньої революції, тому вони перш за все візьмуться за Вас, за Ваше майно і Вашу родину. Повторення історії з Януковичем не буде. Постраждаєте Ви особисто, про що і мусимо Вас попередити.

І це не загрози - бо ми до влади не прийдемо та й не прагнемо цього. Це - прогноз подій на випадок, якщо Ви негайно не позбавитеся кретинів, які згуртувалися навколо Вас.

"Казка про доброго царя, якого оточили погані бояри" - скаже хтось із читачів. Але ні - це швидше інша казка. Про жебрака, який потрапив у крісло принца і нічого не може зробити ані зі своїми жебрацькими уявленнями про світ ані з роками плеканою системою, де керівник - лише ширма, а справжні рішення ухвалюються за його спиною.

І як будь-яка казка, вона матиме добрий кінець. Тільки не для того, хто слугує ширмою.