Вивчаючи список топ-200 найбільших компаній України, можна подумати, що у країні є багато успішних бізнесів, які не є частиною олігархічних кланів, не залежать від природних ресурсів і від доступу до державних «годівниць». Однак знайомство з такими компаніями зсередини дозволяє стверджувати, що лише одиниці мають і справді успішну бізнес-модель не на словах, а насправді. І це - пряма загроза не тільки самим компаніям, а й національній безпеці країни загалом.

Ось уже майже два роки всі нарікають на те, що в Україні мало що поінакшало після зміни влади, а органів перевірки варто і далі побоюватися. Підприємці висловлюють невдоволення курсом гривні, податковим тягарем і тотальною корупцією у всіх сферах. Проте мало хто замислюється, що така «ефективність» влади - ні що інше, як пряма проекція того, що і як роблять вітчизняні бізнесмени. Так-так, саме так і працює більшість українських компаній.

Зверніть увагу - і це тоді, коли до управління державою прийшло досить багато бізнесменів. Здавалося б, це вельми успішні люди, які знають, що робити - адже вони побудували ефективні бізнеси. Але чому їхні дії у владі - незграбне лікування симптомів, нарікання на якісь обставини й надії на зовнішню допомогу?

Та тому, що більшість у своїх компаніях робить те ж саме. Яке пояснення дадуть компанії зі списку топ-200 своїм збиткам? Війна, втрати на окупованих територіях, падіння гривні, корупція й падіння купівельної спроможності. Іншими словами, пояснення тільки в зовнішніх чинниках.

Ніхто не заперечує: ці факти дійсно є. Однак, дивіться - низка роздрібних мереж стверджує, що втратила до 30% своїх продажів тільки від фізичної втрати магазинів на окупованих територіях. Саме цим пояснюється відповідне падіння продажів у їхніх компаніях. Проте практично кожна з них має до 30% out-of-stock у наявних каналах продажів за наявного асортименту виключно через недосконалу внутрішню політику управління. Звичайно, щоб «взяти» ці 30% за рахунок усунення out-of-stock, потрібно дуже сильно напружитися.

Набагато легше чекати повернення територій, щоб потім знову відкрити там магазини, а наразі пояснювати свої погані результати війною.

Рівень інфантильності українського бізнесу вражає. Однак такий самий рівень інфантильності - і в управлінні країною. І я ще раз стверджую, що первинним є саме бізнес, а управління країною - це лише проекція того, що кожен із нас робить на мікро-рівні. Поки бізнес не одумається й не почне кардинально змінюватися, не варто очікувати системних змін у державному управлінні.

Багато бізнесменів розчаровано заявляють: «Ми зрозуміли, що на ринках Європи нас ніхто не чекає...». Стривайте, а з якого дива вас там хтось має чекати? Чекати вас може лише споживач, за якого ви так «активно поборолися».

Звичайно, можна сказати «спасибі» Євросоюзу за односторонню лібералізацію торговельного режиму з Україною. Однак я бачу в цьому навіть «ведмежу послугу» - тепер вітчизняним бізнесменам здається, що це легко і просто - без зміни себе. Нині в бізнес-колах України модно стрімко виходити на зовнішні ринки, всі раптово зайнялися експортом - у 2015 році кількість тренінгів і конференцій щодо виходу на зовнішні ринки просто зашкалює.

Але, чи зробили ви все для того, щоб український покупець вас полюбив? Чи вмієте ви боротися за українського споживача, який насправді все ще абсолютно невибагливий і якого, на жаль, можна все ще вводити в оману? Чи впевнені ви, що зі своєю політикою обману покупця зможете їхати до більш досвідченого і вимогливого європейського споживача?

Так, нещодавно у службових справах довелося особисто проїхатися низкою відомих мереж - дослідити пропозиції товарів, які продають на виплат під 0%. Відкриттям і здивуванню не було меж. Важко навіть було уявити, що в сучасному світі можна так знущатися над споживачем і так йому брехати!

«Розстрочення під 0%» виявилося тотальною фікцією. Наприклад, якщо покупець бажає придбати такий товар, то йому запропонують обов'язково купити якісь страховки і сервіси, що додають до вартості товару не менш як 40%. І це якщо споживач хоче оформити розстрочення на шість місяців. А якщо на рік, то ще більше.

Де ви таке бачили: кредит під 80% річних?! Тут будь-хто заперечить мені: а що ж робити за нинішньої вартості позикового капіталу і за зниження купівельної спроможності населення? Відповідь проста: не брехати покупцеві! З усіх досліджених мереж я знайшла лише одну, в якій чесно сказали, які будуть переплати в разі оформлення товару в кредит, і саме в цій мережі не висять таблички на цінниках: «товар на виплат під 0%». Керуючий одного з «підприємливих» магазинів заявив буквально таке: «Так це ж справді 0% - відсотків ви ж не платите, а платите за сервіси».

Жодних складних дефініцій словосполученню «успішна бізнес-модель» вигадувати не потрібно. Успішна бізнес-модель - це вміння вашої компанії чесно боротися за споживача і вигравати цю боротьбу з прибутком для себе. От і все. Успішна модель держави - це також уміння держави чесно боротися за свого громадянина, щоб він щасливо жив саме в цій державі, а не в якійсь іншій.

Успішна бізнес-модель не терпить обману і компромісу. Вітчизняні ж бізнесмени давно навчилися створювати гарні місії та хитромудрі стратегії, їхні відділи маркетингу декларують вищі цінності і співають оди споживачеві, а насправді моделі заробітку компаній засновані не тільки на обманюванні споживача, а й на бажанні поживитися за рахунок партнерів. А як ще інакше назвати ситуації, коли основні заробітки дистриб'юторів і роздрібних мереж здебільшого складаються з бонусів постачальників, а яскраві відкриття нових магазинів відбуваються за рахунок простроченої дебіторської заборгованості тим самим постачальникам?

Так і наша держава: замість системних глибинних і вдумливих перетворень своїх моделей управління в тих чи інших сферах основні проблеми перекладають на населення, відбувається латання дірок і лікування симптомів. Саме це і підриває довіру до перетворень, адже результату нема і не буде.

Бізнес апріорі є відповідальнішим, ніж державна машина і навіть ніж громадянське суспільство. Не буде розумного бізнесу - не буде бюджету і робочих місць, не буде джерела для розвитку громадянського суспільства.

Мене здивував один нещодавній висновок, який сам про себе зробив вітчизняний бізнес. На великому форумі прямо в залі серед близько 300 бізнесменів було проведено опитування: чи поліпшилася якість громадянського суспільства в Україні за останні 1,5 року?

72% бізнесменів відповіли ствердно. Чи поліпшилася якість державного управління за останні 1,5 року? Як не дивно, але 48% бізнесменів вважають, що так. Останнє питання - чи покращилися самі бізнеси за останні 1,5 року? Тільки 26% бізнесменів так вважають.

І це якраз може бути вироком і самим компаніям, і державі в цілому, адже державна машина - це проекція «ефективності» бізнесу по-українськи. Справді успішна бізнес-модель не тільки дасть змогу забезпечити довгострокове процвітання вашої компанії, вашої країни, а й відкриє вам серця споживачів і двері на будь-який світовий ринок, який ви тільки забажаєте!