День Збройних сил

Це військо, якого здавалося не було. Але воно з"явилось тоді, коли було найбільше потрібне.

Збройні сили - це, звичайно, не штаби і формальна приналежність.

Збройні сили - це готовність зі зброєю (а правди нікуди діти - інколи і без зброї) вийти на зустріч агресору і кривднику. Це організація, де в основі - бажання служити і боронити батьківщину, народ, громаду, країну, сім"ю. Де в основі усього -усвідомлення своєї ролі, своєї відповідальності. Це організація, де нерозривно живуть заради один одного народ і військо.

Лише пару тижнів тому, достатньо наспілкувавшись з молдованами і грузинами на конференції з питань заморожених конфліктів і окупованих територій, я зрозумів у чому всесвітнє значення Збройних сил України.

Це як Майдан - коли з відкритими грудьми на озброєного ворога, і ворог знищений, а увесь світ завмирає і трохи заздрить, бо виявляється є країна де героям не лише слава, але де вони не вмирають навіть коли гинуть. Так, виявляться, на карті світу є країна Героїв.

Так і наші Збройні сили - це перемога волі, впертості, віри у себе, любові до своєї землі над цинізмом, жорстокістю, варварством, грубою силою.

Наші Збройні сили - це 300 спартанців.

Інші просто не пам"ятають, що з часів Київської Русі на цій землі ніхто не пригинався, щоб пропустити ворожий удар повз себе. Ми завжди приймали удар на себе. Вони просто користалися цим. Тому і зараз вони не вірять, що зможуть. Не вірили, що це взагалі можливо - зупинити ядерну державу і одну з найбільших армій світу.

Просто з часів закінчення Другої світової війни усі політика базувалась на тому, щоб уникати прямого зіткнення з найбільшими і найпотужнішими.

І ось, виявляється, є держава і народ, які можуть опиратися.

Є погано вбрані і озброєні, ненагодовані Збройні сили, міць яких виявляється більша, ніж у будь-якої армії світу, закованої в броню, обвішану хитрими електронними пристроями, та яка спостерігає за планетою за дисплеєм пускової установки ядерних ракет.

І в цьому наша сила та світове значення наших Збройних сил приклад, символ.

Здатність України вистояти вселяє надію в одних, які слабі, загнані, упосліджені, та жахає, сіє невпевненість та навіть істерію в інших. які нахабні, нахраписті і самовпевнені.

Бути капітаном цього війська - захмарна честь.

І поки інші дають мені змогу бути не на передовій, треба зробити усе можливе, щоб коли мої Збройні сили вертатимуться з поля бою мені не соромно було віддати їм честь і пояснити, як я жив і працював, поки вони самовіддано воювали.

Зі святом, панове Герої!