Каліфорнія, всесвітня столиця всього нового, зустрічає вас старими автобусами і тролейбусами (цілком схожими на наші), й іще старішими трамваями (у нас таких уже давно немає), двадцятилітніми меблями в готелях і любов'ю до італійських сирів.

Хибно думати, що в Америці немає минулого і традицій, вони є, просто трохи інші, ніж у Європі. Минуле тут – не готичний собор XII століття, а автобус 1970-их років чи авто 1980-их, тобто минуле твого життя, твого власного життя, минуле з твоєї власної історії, а не з історії людства.

Окрім цього, Америка любить технологічне минуле – старі машини, старі автобуси, старі прилади, вона турбується про машини так, як інші піклуються про домашніх тварин, прагнучи подовжити їхнє життя, як тільки можна. Колись в Арканзасі мене здивувала одна старезна вантажівка, чиї двері були прив'язані до корпусу білою тканиною – немов рана твого улюбленого пса, перев'язана бинтом.

Нове і старе тут співіснують, як у будь-якій іншій країні; просто в кожної – своя унікальна суміш. Старий автобус перед офісом Mozilla Firefox, який я вчора бачив з вікна,  – це теж californication.

Вітання вам із міста святого Франциска!