Верховна Рада України вчора, 10 грудня, зробила значний крок до реформування державної служби. 261 голосом ужвалили закон №2490 "Про державну службу", за яким держслужбовців призначатимуть суто через конкурс, і вони не матимуть права бути членами партій чи виказувати будь-які політичні переконання. Активісти, які обстоювали його прийняття, встигли охрестити закон революційним, а його ухваленню в цілому передувала масштабна акція в соцмережах.

Важливою новацією є те, що з 2018 року кожен держслужбовець першого рангу повинен буде володіти мовою Ради Європи. Та особливо важливо, що віднині державні службовці зобов'язані використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати її дискримінації та протидіяти можливим спробам такого. Про це йдеться у статті 8 пункті 5 закону.

Саме на цьому напередодні сесії парламенту наполягали громадські активісти. Рішуче й аргументовано виступав проти недолугого проекту закону громадський діяч, правозахисник, колишній політв'язень і один із координаторів "Просвітницької сотні Майдану" Микола Ляхович. Він доводив, що закон №2490 раз і назавжди знищить залишки української мови в держустановах центральних, східних і південних регіонів України, бо він гірший навіть за горезвісний так званий закон Ківалова-Колесніченка й фактично є новим "валуєвським циркуляром", просто хитріше викладеним. Найбільше обурив активістів пункт 1.6., який зобов'язує держслужбовця: "використовувати регіональну мову та/або мову національних меншин, визначену відповідно до закону і в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у межах та випадках, визначених законом". До честі наших парламентарів, вони підтримали свого колегу від партії "Народний фронт" Остапа Семерака, який під час розгляду законопроекту відкликав правку, подану у співавторстві з іншими депутатами, що передбачала окремий пункт про використання регіональних мов. Справедливість перемогла, і мову було захищено. А Ляхович опісля написав на своїй сторінці у соцмережах: "Як бачите, думка громади таки ще має вплив на Верховну Раду! Дякую всім небайдужим! Слава Україні!"

Дія цього закону поширюється на державних службовців, зокрема Секретаріату Кабміну, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів прокуратури, військового управління, закордонних дипломатичних установ України. Тож віднині чиновники не лише повинні знати українську мову, а й повсякчас послуговуватися нею.