У цілому погоджуюсь із тезою про те, що Україні потрібна нова Конституція. Більше того, ми приречені її прийняти, хоча б тому, що чинна Конституція аброгувалася тричі в досить "нестерильний спосіб". До речі, за останні півтори роки ні Верховна Рада України, ні Мін'юст не наважуються видати офіційний текст чинної Конституції. І я їх розумію).

Не берусь судити, наскільки коректним є переклад слів посла ЄС в Україні Яна Томбінського, але є існують три ремарки.

Перша. В умовах парламентської республіки (парламентської монархії) існує чинник "змішування публічних влад", в першу чергу – законодавчої влади (парламенту) і виконавчої (уряду). Це добре видно на прикладі Сполученого Королівства, Канади, Австралійського Союзу, Італійської Республіки, Федеративної Республіки Німеччини, Грецької Республіки, Держави Ізраїль... Так, члени уряду в багатьох парламентських моделях є одночасно членами парламенту (нижньої чи першої палати парламенту). Зазвичай парламентська коаліція, а отже й парламент як інститут влади, впроваджує в життя політику уряду через систему законодавства. За результатами парламентських виборів парламент безпосередньо формує склад уряду; роль глави держави (президента, монарха) в цьому процесі є, радше, чисто номінальною. Президентові (монархові) належить право розпуску парламенту, але, як правило, "за порадою" чи "зі згоди" глави уряду.

Друге. Принцип розподілу державної влади в жорсткому вигляді діє лише в умовах президентської форми державного правління. Єдиний успішний приклад – США. Нагадаю, що президент США не має права законодавчої ініціативи у Конгресі і не має права достроково припиняти поноваження (розпускати) Палату представників Конгресу США. Натомість, Конгрес фактично не бере участі у формуванні президентської адміністрації (уряду). Більше того, президент безпосередньо очолює уряд. Само собою, інститут висловлення довіри/недовіри урядові відсутній. Невипадково зазначив про єдиний успішний досвід запровадження президентської моделі у США. На відміну від багатьох держав Латинської Америки саме у США президентська модель не перетворилася на суперпрезидентську. Головна причина – незалежна, сильна й авторитетна судова гілка влади.

Третє. Республіка Польща, громадянином якої є посол ЄС в Україні, за формою правління є змішаною (парламентсько-президентською) республікою. Як Французька Республіка, Литовська Республіка, Португальська Республіка... Як, зрештою, й Україна.

Тому, гадаю, для України завжди більш цінним є практичний досвід, а не концептуальні поради. Мабуть, багато українських конституціоналістів із вдячністю вивчили б досвід Польщі як парламентської республіки. Звісно, якщо польський народ вважатиме за необхідне реалізувати своє суверенне право на зміну власного конституційного ладу.