Усім, хто звинувачує ПС у тому, що ми досі не помстилися Авакову за Сашка Білого, та в інших подібних речах.

Я абсолютно точно знаю, де можна знайти Авакова. Якщо хочете - можу поділитися з вами цією суперсекретною інформацією.

Давайте, вперед. Ідіть до Авакова і мстіться. Вас хтось за руки тримає?

Не йдете? Тоді заткніться.

Люди, що закликають до подібних речей, поділяються на дві категорії: це або диванні диверсанти, або героїчні двіжувальники. І тих, і інших наші можновладці можуть не боятися. Бо перші взагалі не відірвуть п'яту точку від дивану, а другі дорогою до Авакова гопнуть якусь дрібну падлюку і сядуть. Двіжувальники тим і відрізняються, що зазвичай нездатні провести силову акцію і не попастися. (Одиницям, яким не бракує не тільки сміливості, а ще й кваліфікації, теж чомусь магазини "Рошен" заважають більше, ніж, скажімо, шкідники й тупарі з Генштабу). А двіжувальники ще й ображаються потім, що їх недостатньо швидко відмазують. І вважають себе молодцями, а всіх інших - зрадниками, що продалися режиму внутрішньої окупації.

Коли ви "залітаєте" - то за п'яну їзду з гранатою, то за черговий "революційний" віджим, і вас відпускають - ви ж чудово знаєте, як вас відпустили. Знаєте, що ніхто не брав штурмом суд чи райвідділ і не відрізав вуха родичам прокурорів. Максимум - помітингували трошки, але коли цього було достатньо для звільнення?

То як же вам совість дозволила бути на свободі завдяки договорнякам з окупаційним режимом? А ну бігом назад у камеру! Побачивши таку вашу принциповість - хтозна, може, хтось і піде на штурм, аби вас звільнити.

Хіба ви не знаєте, що ваші перманентні "зальоти" - головна тема перемовин зі злочинним режимом, і головний козир, який ви йому даєте у боротьбі з патріотами?

А слабО тиснути руку падлюкам, якщо це треба? Ввічливо розмовляти з ними? Переконувати їх у своїй відносній безпечності? (Причому врахуйте: навіть якщо ви на це погодитесь - З ВАМИ ці падлюки розмовляти все одно не будуть). СлабО щодня приносити себе у жертву, щоб там, в "зоні АТО", зберегти бази і зброю? Щоб бійців не роззброїли, або щоб вони не загинули при спробі їх роззброїти. Є різниця між маленьким партизанським загоном, бійці якого живуть на нелегальному становищі і можуть собі дозволити говорити і робити майже все - і великою організацією, більшість членів якої давно переписані силовиками і адреси баз якої, включно з усім, що на тих базах є, давно їм відомі.

СлабО - щоб у підсумку була не перманентна яскрава революція (коли все розвалюється і якийсь час всім усе можна), а швидкий і маловидовищний прихід до влади? І під суд їх, під суд. І за Майдан, і за Білого, і за Іловайськ, і за Ліпецьк.

P.S. В рамках недавнього раптового сплеску інформаційного смороду (ви знаєте, про що я) мене, серед іншого, звинуватили в тому, що я наркоманка. Цікаво, ким я стану після цього посту