Стукнуло мені в голову одного ранку цього тижня вибратися на високі кручі в районі південної частини села Пирогова, щоб зловити світанок. Я це зробив. Хоча довелося годину йти пішки і шукати дорогу наосліп. Своє сонце я вловив і натхнення набрався.

А вже коли йшов додому, то виявив, що з-під великої гори, на якій я був, постійно тече якась річка-смердючка з темною отруйною водою і впадає в ріку Виту (Віта) неподалік.

А вже вдома я виявив, що ця річка з невідомими хімікатами – це фільтрат зі славнозвісного столичного сміттєсховища в Пирогові, яке закрили 30 років тому.

Закрили по-особливому – просто пригорнули звалище шаром глини і все. Ніякої гідроізоляції, нічого. І вся ця порохова бочка влітку і взимку, вдень і вночі постійно цідить у Виту свої темні води. А потім це впадає в Дніпро.

Просто подумайте про цю чорну річку наступного разу, коли будете щось викидати у сміттєве відро вдома, у сміттєвий контейнер на вулиці.

Викинути щось не в траву, викинути правильно ще не означає, що це випарується або чарівні звірятка розсортують відходи, охайно виливаючи, до прикладу, машинне мастило в герметичні резервуари.

Чарівна гора в Пирогові вже 30 років як присипана, але все ще робить свою справу. На додачу тепер є інша чарівна гора біля Підгірців, в яку щодня вивозять ваші сміттєві пакети.

Вчіться сортувати сміття. Вчіться продукувати його менше.