Далеко не кожен пересічний українець бував навіть у звичайному архіві. Що й казати про архіви репресивних органів радянської доби, які донедавна були доступні хіба поодиноким співробітникам спецслужб. Закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" зробив ці матеріали доступними для кожного.

Що треба знати, щоб, наприклад, отримати архівну довідку чи побачити справу свого репресованого родича? Закон відкриває дослідникам і будь-яким іншим користувачам доступ до документів з інформацією, яка була створена, отримана або знаходилась у 1917-1991 роках в:

• радянських органах державної безпеки (від Надзвичайної комісії до Комітету державної безпеки), 
• міністерствах внутрішніх справ та юстиції, 
• прокуратурі, судах, трибуналах і позасудових органах, 
• розвідувальних органах Радянської (Червоної) армії, їхніх підрозділах та підпорядкованих їм загонам. 

а також усіх інших органах, які існували до проголошення Україною незалежності і діяльність яких порушувала права та свободи людини і громадянина. Держава гарантує право на вільний доступ до таких документів усім - не лише громадянам України, але й іноземним громадянам і особам без громадянства, які перебувають у нашій країні на законних підставах.

Щоб отримати доступ до архівних документів репресивних органів, потрібно лише заповнити заяву встановленого зразка, вказавши, з якою саме справою чи документом ви хочете працювати, та показати паспорт або посвідчення особи. Жодних інших документів від вас не вимагатимуть.

Якщо потрібна справа зберігається в архіві, куди ви звернулись, вам повідомлять, коли можна прийти й ознайомитись із потрібними вам документами. Якщо в іншому - розкажуть, до якої установи треба звернутись.

Доступ до документів у читальній залі архіву безкоштовний. Від вас не вимагатимуть жодної платні за те, що співробітник архіву принесе потрібну справу зі сховища. Перед початком роботи з документами працівник попередить, що за подальше поширення інформації зі справи, а також за наслідки такого поширення, повну відповідальність несете ви. Це на випадок, якщо поширена інформація завдасть комусь моральної шкоди й постраждалий зажадає компенсації через суд.

Працюючи з архівним документом, можна робити з нього виписки та нотатки, знімати копії як окремих фрагментів, так і всього документа чи справи. Якщо вам потрібно, щоб копії засвідчив архів, це зроблять безкоштовно на ваше прохання. Ви можете робити копії власноруч безкоштовно або замовити копію в архіві за гроші. Архівні довідки також безкоштовні.

Загалом усі документи репресивних органів тепер є відкритими. Проте закон надає жертвам репресій, членам їхній родин і родичам, а також іншим згадуваним у документах особам (крім штатних і позаштатних співробітників репресивних органів часів СРСР) право обмежити доступ до інформації про себе на строк до двадцяти п'яти років. У цьому випадку доступ обмежується тільки до конкретної інформації, а не до всього документа чи справи. Тому такі документи, за винятком засекречених ділянок, будуть доступними.

Якщо вам безпідставно відмовили в доступі до потрібних документів або ж надали їх не в повному обсязі, не опускайте руки. Закон дозволяє оскаржити незаконні дії чи рішення посадових чи службових осіб архівів до їхнього керівництва, до органу вищого рівня, якому архів підпорядковується, або відразу до суду.

Мине багато років, поки всі таємниці архівів радянських спецслужб будуть досліджені, осмислені та описані істориками. Й долучитись до цього процесу сьогодні може кожен із нас. Відкриті архіви - це нагода прояснити маловідомі сторінки сімейної історії, довідатись більше про минуле, відновити історичну справедливість, а можливо, й зробити власне відкриття.

Інформаційні матеріали підготовлені в рамках просвітницької програми "Відкриті архіви" Центру досліджень визвольного руху у співпраці з Українським інститутом національної пам'яті, Ініціативою "Реанімаційний пакет реформ" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Європейської Комісії.