Спитаєш бува у якого-небудь чиновного фіскала, чому не публікуються відомості про виявлені так звані "конвертаційні центри"? Ну, щоб платники податків, які по незнанню з ними мали справу, могли звітність свою виправити і належні нашій правовій державі податки добровільно доплатити. Так той чиновний фіскал старанно розумний вираз обличчя скроїть, очі вгору закотить, ще й пальця туди ж у гору здійме і з почуттям промовить:

"Таємниця слідства".

Захоче, бува захисник, подивитися, що там за докази слідством щодо підзахисного зібрані, а слідчий йому:

"Чекайте завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів відповідно до статті 290 КПК"

А та таємниця слідства не завжди і таємниця, бо цілковито у чиновницьких руках. Адже частина перша статті 387 Кримінального кодексу України передбачає покарання за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування лише якщо без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність.

А самі слідчі та прокурори у справі розголошення даних ні в чому собі не відмовляють.

Брифінги проводять, папери та технічні записи оприлюднюють.

Та ще й зі словами "досудовим розслідуванням встановлено".

Воно звичайно у статті 23 КПК написано, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, .

Але слідчі і прокурори у нас завжди вирізнялися творчим підходом до законодавства.

Цікаво тільки, чому публікуючи "знайдені при обшуках" матеріали, слідство не показало протоколи обшуків?

Соромиться?

Будемо сподіватися, що прокурор-шоумени не забули і про другу частину статті 387 Кримінального кодексу:

Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, -

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.