Якщо спитати в людей, які проблеми є сьогодні найбільш нагальними, то перше місце опитані нами відводять корупції, друге - реформуванню правоохоронних органів, третє - соціальній сфері (пенсії, зарплати, робота, медицина і так далі).

А якщо б спитати про розбудову партійної системи, то ці проблеми, завіряю вас, будуть наприкінці списку. Люди вважають, що це не така важлива на фоні інших проблема. Але, якщо розібратися, то, на мою думку, нормальна розбудова багатопартійної системи має таке ж значення, як і боротьба з корупцією, тому що, власне, від того стану цієї системи, яка нині є, виходить багато що з корупції, принаймні політичної.

Наша країна унікальна в багатьох сенсах, у тому числі й щодо стану багатопартійної системи. Навряд чи ви знайдете таку країну у світі, в усякому разі серед розвинутих чи напіврозвинутих демократій, де б за два роки настільки помінялося політичне поле. Порівняймо хоча б парламентські вибори 2012 року і позачергові 2014 року. Минуло між ними лише два роки, а з партій, які прийшли у Верховну Раду в 2012-ому, залишилася тільки одна - «Батьківщина». Та й та на попередніх виборах мала 20 відсотків, а нині - 5 відсотків. Всі інші - це новачки.

Питання: чи новачки? Це не зовсім так. Я не кажу про партії, які свого часу посідали перші місця на виборах, а тепер канули в Лету. Насправді наша партійна система відрізняється від системи, скажімо, розвинутих демократій. Там, якщо партія не була успішною, вона намагається далі боротися за голоси виборців. А в нас вона просто зникає, і на її місці з΄являється якась інша. І це відбувається дуже легко. Оскільки вона розчарувала тих, хто підтримував її фінансово, значить треба створити нову, з новими лідерами, яка б боролася за ті ж самі голоси виборців. І доки така система існуватиме, серйозної демократії в нас не буде. Тому що як може партія відповідати перед виборцями, якщо вона просто зникає.

Але ключове тут питання фінансування. Адже все залежить від того, що хтось повинен партійне життя фінансувати. У нас все робить великий бізнес. Зараз вже, правда, є політичні сили, які намагаються збирати кошти з населення. Я як соціолог хочу просто навести деякі цифри, наскільки, скажімо, це реально. Те, що в нас членами партій є абсолютна меншість , це не новина: від 5 відсотків у 2010-ому до 3,5 зараз. Нині у Європі взагалі зникають великі членські партії. У деяких країнах, приміром, скандинавських, вони залишаються, в деяких їх немає. Але от у нас - надзвичайно низький рівень довіри до партій. Навіть менший, ніж до банків. Причому цей рівень знижується. Якщо в грудні 2011 року було 18, 5 відсотків, у 2012-ому - 20, в грудні 2013-го, коли стояв Майдан, - 21, то далі довіра до партій різко впала, тому що, очевидно, партії не виправдали сподівань виборців.

Чому? Ситуація проста: тому що партії не відстоюють інтереси людей, а лише інтереси своїх лідерів і фінансово-економічних кланів. Тобто спосіб утворення партій і їхнього існування відображається у ставленні до них населення. Здавалося б: якщо вам не подобається, що партія фінансується фінансово-економічними кланами, значить хтось інший повинен взяти це на себе. Так от: що думає народ про фінансування партій? 40 відсотків опитаних вважають, що це повинні робити лідери партій. Що значить - лідери партій? Ті ж олігархи? Звідки у партійного лідера гроші, якщо він не є главою якогось фінансово-економічного клану чи не має серйозного бізнесу. Рядові члени партії? А скільки їх у нас? На все про все - 3, 5 відсотка. 31 відсоток вважає, що фінансування мають взяти на себе прихильники партій. 14 відсотків вважають, що це мають робити бізнесмени, а 13 відсотків переконані, що це - прерогатива держави (56 відсотків державне фінансування не підтримують).

Ми запитували: а особисто ви як прихильники тої чи іншої партії, чи готові виділяти гроші на її фінансування, якщо будете певні, що вона захищатиме ваші інтереси? У листопаді 2015 року про таку готовність заявили в опитуванні аж 13 відсотків. Правда, ця цифра зросла: у 2009-ому було 10, у 2012 - 6, а зараз - 13. Отже, якісь резерви є, але вони мінімальні.

Зараз відповідно до ухваленого закону намічено фінансувати партії з бюджету. Чи приведе це до якихось позитивних наслідків в існуванні партій і формах їх діяльності? Це надзвичайно важливі питання для розвитку країни загалом, тому що, як я вже казала, значущість проблеми розбудови нормальної багатопартійної системи не зовсім усвідомлюється в нашому суспільстві.