Як вам така думка?

Читаючи про традиції козаків, зрозумів основну проблему у виборчому законодастві України! А про блема проста і банальна. Ми вибираємо народних обранців (депутати ВР (старшини) та Презедент (кошовий) з паничів (олігархів та місцевих царьків), а не з простих людей, а потім жаліємся, що все погано! Простим людям зась в політики, а то ще щось змінять і раби гриви піднімуть! Наші обранці не памятають з відки вони вийшли і хто їх обрав, та й для чого. Хоча є і чесні серед обранців, а те, що їх мало - це наша проблема! А ще була гарна традиція - карати тих, хто зрадив! Задумайтесь і прочитайте про традицію козаків, так має буди і в нас, повага і вдячність для людей від обранців, а ми віддячимо взаємністю!

Рада й вибори старшини проходили за складною церемонією, яка формувалася століттями. У стислому викладі вона виглядає таким чином. У визначений день після служби у церкві та обіду запорожці виходили з усіх куренів на майдан. У цей час лунав постріл з гармати, а довбиш, що стояв на майдані, починав бити в литаври. Генеральна старшина, а також курінні отамани з клейнодами-символами влади, але без шапок виходили на майдан за простими козаками. Після складних церемоній відбувалися вибори або перевибори старшини, причому вони нерідко супроводжувалися суперечками та сутичками.

Першим обирали кошового отамана, а потім - всю іншу старшину. За звичаєм обраний кошовий отаман мусив двічі відмовлятися від булави і лише за третім разом взяти її до рук.

Щоб він не забував свого місця і не зневажав рядових козаків і взагалі козацтво, старі січовики посипали його голову піском або мазали багнюкою. Кошовий же повинен у цей час дякувати за ласку й довір'я товариства і вклонятися на чотири сторони. Зате й козаки присягають бути слухняними вождю і виявляють йому всіляку повагу після виборів. Так, коли кошовий говорив, його вислуховували мовчки й підкорялися його рішенням, що стосувалися життя й смерті кожного козака, особливо під час воєнних дій.