При владі зараз знаходяться люди, які першими забігли в кабінети, з яких щойно втекли регіонали, розсілися в їхніх кріслах й оголосили себе головними. Майдан, завдяки якому вони стали владою, їх не обирав. Майдан не довіряв їм із самого початку, він прекрасно знав, чого вартують ці персонажі, але без них перемогти Януковича було важче, ніж з ними. Вони були потрібні. Коли вони оголосили себе владою і легітимізували себе завдяки загальнодержавним виборам, вони прекрасно зрозуміли звідки їх владі загрожує найбільша небезпека - це Майдан.

Майдан із самого початку відкритим текстом казав, що ви - тимчасове явище, ми вас знесемо, як тільки відчуємо, що прийшов час. Люди, які оголосили себе владою, мусили на когось спертися. Мусили знайти когось, хто міг би фізично захистити їх на їх посадах. Оскільки за ними не було людей, а були лише гроші та бізнес-структури, єдиними, хто міг стати їх опорою, стала міліція. Міліція, яка ненавиділа Майдан, і яка любила гроші.

По суті, у тих, хто оголосив себе владою, не було вибору - якщо вони хотіли правити далі, вони змушені були приголубити битих Майданом міліціонерів. Саме тому не було ніякої люстрації, і саме тому ніхто не карає вбивць-міліціонерів.

Майдан не зміг тоді, з самого початку, взяти владу, бо Майдан був стихією - безформенною, але лютою силою. Він міг лише звалити чужу владу, але не міг взяти її. Тому він так легко віддав перемогу нинішнім політикам.

Майдан візьме своє, належне йому правом і кров'ю, коли створить свої масові структури, коли народить партії і великі громадські об'єднання, що зможуть перехопити на себе державні функції. От тоді і станеться люстрація, тоді відбудеться суд і буде досягнута справедливість. Сотні Самооборони переросли у добровольчі батальйони та волонтерські центри. Зараз час добровольців і волонтерів поступово закінчується, нас чекають об'єднання принципово іншого рівня