Прийняття лише 5 законопроектів відділяє Україну від отримання траншу макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 600 млн. євро. При цьому 3 із них стосуються реформи енергетичних ринків. Очевидно, у Брюсселі більше зацікавлені у змінах, ніж у Києві.

Як йдеться у повідомленні Урядового офісу з питань європейської інтеграції, необхідно завершити впровадження нової моделі ринку газу в Україні та прийняти законопроект, який посилить незалежність регулятора енергоринків.Перше питання стосується ухвалення урядових законопроектів щодо узгодження положення більше десятка законів та кодексів із положеннями Закону "Про ринок природного газу", який і уряд, і депутати зараховують до своїх перемог у 2015 році.

Зміни в законопроекті № 3325 стосуються експлуатації газотранспортних та газорозподільних систем, скасування кваліфікації постачання газу як житлово-комунальної послуги, можливості платного користування газорозподільними системами, створення конкурентного середовища щодо встановлення лічильників газу тощо.

Законопроектом № 3074 передбачено зміни до Митного кодексу для створення передумов для роботи вільної моделі ринку газу. Зокрема, йдеться здійснення операцій заміщення газу, тобто бекхолу, при його транспортуванні до країн ЄС.

У ЗМІ для цієї операції закріпився термін "віртуальний реверс", що відображає його суть - можливість відбору газу, законтрактованого європейцями, прямо із "труби", без необхідності його переміщення через кордон.

Що стосується законопроекту про енергетичного регулятора № 2966, то він передбачає посилення політичної, функціональної та фінансової незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Документ є також складовою реформ у рамках проекту Світового банку "Друга програмна позика на політику розвитку".

З огляду на суперечливість окремих його положень, законопроект було доопрацьовано... за ініціативи громадськості. Саме з подачі експертів громадянського суспільства було створено Стратегічну дорадчу групу, яка визначила ризики та запропонувала нову редакцію документу. До складу групи увійшли народні депутати із 6 фракцій Верховної Ради, представники міжнародних об'єднань регуляторів, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Групи підтримки України Єврокомісії, представники посольств, а також українські експерти.

Таким чином, фактично все готове для прийняття більшості пунктів "домашнього завдання", яке стоїть перед Україною. Але чи існує реальна політична воля та консенсус щодо прийняття законів? Схоже, у Брюсселі та Вашингтоні реформам енергетики надають набагато більше ваги, ніж у Києві. І навіть готові до фінансового заохочення, яке часто стає потужним стимулом до прийняття рішень.

Зволікання із прийняттям законів, спрямованих на адаптацію в Україні норм Третього енергопакету ЄС, а отже створення прозорих і конкурентних ринків, неприпустиме. Ці кроки необхідно робити у будь-якому разі, без "пряника" від західних партнерів. Інакше скоро доведеться мати справу з "батогом".