Цього дня два роки тому, рано вранці, я ввімкну телевізор, побачу трансляцію із Грушевського, побачу бійню... Розбуджу маму, увійду в інтернет і побачу фото вбитого Локі зі проханням допомогти в розпізнанні...

Михайло Жизневський

Оправившись від першого шоку, адже Локі був моїм Другом, стану дзвонити Тополі (Ігореві Мазуру), аби дізнатися хоч якісь подробиці. Не було подробиць. Примчавши на Майдан, знаючи, що смертей вже дві, (загинув Сергій Нігоян), я вже на місці став діставати "старих" унсовців питаннями: "Що сталося, коли, як?" Відповідали неохоче, адже самі не дуже хотіли вірити в те, що влада таки почала вбивати...

Сергій Нігоян

По всьому Майдану, при кожному наметі виставлялися посилені загони охорони, "Молотов" лився рікою – Майдан перейшов на військовий стан: УНСО і весь тодішній "Правий сектор" позмінно робили вилазки на Грушевського, аби помститися за вбитих побратимів. "Нарнія" взагалі звідти не вилазила: вони не входили до тодішнього ПС і підпорядковувалися самі собі.

Стало відомо про смерть Юрія Вербицького, викраденого разом з Ігорем Луценком напередодні архітектора зі Львівщини, якого замерзлого та закатованого знайшли в лісосмузі у Бориспільському районі. Добре, що Ігор Луценко вижив. Але на той день випало вже три смерті...

Юрій Вербицький

Багато поранених, серед яких як активісти Майдану, так і багато журналістів та медиків. Але ми не відступили. Ми розуміли, що якщо злякаємось, розбіжимося "по русифікованих містах", нас там переб'ють поодинці. Ми стояли.

За покришки, масло та бензин у каністрах – нам світило 15 років, але того дня ми разом із Giorgi Basilia на прохання хлопців на свій страх і ризик з'їздили на заправку за необхідним для "Молотова". Вирішили по уму: на одній купили масло, при тому продавчиня, побачивши нас у типово "майданівських" прикидах, винесла з підсобки масло подешевше зі словами "це теж підійде", а на іншій, після того як залили у каністри бензин, касирка сказала: "Хай вас Бог береже"... Україна, принаймні прогресивна, мислездатна та патріотична її частина, вже була за нас, і нам було цього достатньо. В нас вірили, а ми вірили в себе.

Відчергувавши ніч, тоді, до речі, мороз був приблизно такий самий, якщо не більше, під ранок, повертаючись додому з коханою, яка стоїчно відчергувала поруч зі мною, я подумав: "От казала мені бабуся: "Він бандит! Він буде вас вбивати і так просто не піде"; рацію мала бабуся, але вона не врахувала одної простої істини: "Жоден бандит не здатен перемогти Народ – і в цього не вийде!""

Роман Сеник

На декілька днів пізніше, 25-го січня, стало відомо про смерть четвертого Героя Революції – Романа Сеника, який помер від ран, отриманих 22-го, і крововтрати. Тоді це ще не була Небесної сотні, але вони стали її першими Бійцями, які загинули в День соборності України за якраз-таки її Соборність і Незалежність, тому пам'ять про них ми повинні пронести крізь віки...