Про Давос, якщо коротко.

1) "Реформи є, але далеко не не відворотні. Щоб результат сприйняли потрібне притягнення до відповідальності знакових фігур, виведення економіки з тіні запровадженням нейтральної податкової адміністрації, відмова від офшорів. Без цього решта зусиль незрозумілі. Хизуватися реформою київської поліції на такому рівні трохи недоречно, тому краще політикам уникати.

2) Транш МВФ може бути в лютому. Наше інтерв'ю з Яресько.

Про те, які перші компанії будуть приватизовані і ОПЗ Абромавічус.

3) Щодо Мінська, то він не дуже був темою розмов. Заява Керрі про ймовірність зняття санкцій і реалізацію Мінська усіх здивувала.

Я особисто говорили з головою Мюнхенської конференції з безпеки, який за кілька годин до того говорив з Керрі, і дивувався його оптимізму (Байден ніби менш наївний). Керрі припускає готовність Росії до поступок. Французи і німці, з якими спілкувалася, підтвердили, що санкції європейські юридично прив'язані до виконання умов Мінська (вибори, амністія, кордон), тому зняття може бути будь-ким оскаржено.

Тут включення щодо Керрі

Коментар Ішінгера: 

А Карл Більд таки сказав, що в зустрічі Нуланд/Сурков більше перемоги, аніж зради 

Чому так? В Давосі думають, що Росія в поганому дуже стані і росіяни готові на поступки. Наприклад, на закритій сесії щодо Росії єдиний, хто представляв рос. уряд був відповідальний за Далекий схід, йшлося про великий тиск бізнесу. Враження європейців було гнітючим. (Однак, маю додати, що якщо говорити з росіянами, то в них геть інше сприйняття. Вона думають, що це навпаки європейці тиснуть на США щодо санкцій)

Моє ж найбільше враження: розмови про Мінськ для внутрішньої аудиторії та зовнішньої - паралельна реальність і це трохи непокоїть. Європейці і американці чують, що Україна робить все можливе, а тому будуть вам і вибори, і амністія, і готовність домовлятися... Вдома ми самі знаємо, що зовсім не так. І тому, коли через кілька місяців буде знову апдейт між Меркель, Олландом та рештою буде дуже складно пояснювати одне одним, інше іншим. Тут якось треба сміливості набратися - пояснити європейцями про небажання суспільства і причини цього, а українцям - про ймовірні альтернативи Мінська.

Ірландець Пат Кокс про це