Перші тижні нового року довели, що базові макропоказники державного бюджету, нашвидкуруч зліпленого недолугими невігласами з Мінфіну, вже не відповідають реальному стану речей. Насамперед це стосується курсу національної валюти та показників інфляції. Порівняно із «прогнозним» (у випадку Мінфіну це означає взятим зі стелі, на якій його намалювали бовдури з МВФ) курсом гривні у 24,1 грн/1 долар США девальвація національної валюти показує на 5% меншу її вартість. Зростання цін, особливо продовольчих продуктів та критичного імпорту, свідчить про те, що до кінця року замість закладених у держбюджет 12% інфляція перетне межу у 25%, а може навіть більше.

На жаль, не всі розуміють важливість головного фінансового документу країни та його вплив на нинішню соціально-економічну ситуацію. Тож слід згадати наслідки неадекватного Бюджету-2015:

• Річний рівень інфляції в три рази перевищив прогнозні показники (43,3% проти 14,1%, закладених у бюджет). Наслідком цього стало падіння доходів населення на третину, завдяки браку коштів на індексації зарплат, пенсій та соціальних виплат.

• Падіння ВВП більш ніж у 7 разів вище за прогнозоване (близько 15% проти 2%). У результаті, податкові надходження забезпечувались винятково за рахунок зростання інфляції, а держава виявилася неспроможною виконувати свої соціальні зобов'язання.

• Середньорічний курс гривні виявився нижчим за прогнозований на понад 10%, тому на закупівлю імпорту спрямовувалося більше гривневих коштів через механізм закупівлі валюти на міжбанківському валютному ринку. Це, в свою чергу, тиснуло на курс гривні, сприяючи його подальшому падінню. Так, через погане прогнозування, створюється замкнене коло, коло інфляція та девальвація підживлюють одне одного.

• Рентна плата за видобуток газу не змогла перекрити видатки держави на житлово-комунальні субсидії, тому для їх фінансування зараз Уряд шукає інші джерела, а тим часом зростає заборгованість держави підприємствам паливно-енергетичного комплексу.

До речі, усвідомлюючи, що наступний опалювальний сезон неможливо буде провести без використання кредитних ресурсів, Уряд вніс до парламенту законопроект «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду)» №3388 від 30.10.2015. Цим документом пропонується надати Кабінету Міністрів право не застосовувати вимоги Бюджетного кодексу України при наданні державних гарантій для формування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду. Простіше кажучи, Уряд хотів отримати право залучати кредити під державні гарантії у довільному розмірі, що залежить від забаганок міністрів. На жаль, цей закон ухвалено.

Також, чинний держбюджет надає Кабінету Міністрів України право випускати облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до держбюджету. В обмін на ці облігації Уряд отримає можливість «придбати» у державну власність акції додаткової емісії банків, векселя Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також... акції додаткової емісії ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»! І все це відбуватиметься з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, простіше кажучи - за рахунок його збільшення. Натомість це призведе до зростання інфляції та подальшої девальвації гривні, бо в обігу з'являться нічим незабезпечені кошти, обсяг яких Уряд визначатиме на власний розсуд.

У нинішньому році ситуація буде ще гіршою, ніж у минулому, оскільки падіння економіки та зменшення доходів населення ускладнюється зростанням податкового тягаря та перерозподілом загальнодержавних видатків на місцеві бюджети. Наслідком подібної економічної політики буде подальша рецесія та згортання внутрішнього ринку. В свою чергу колапс внутрішнього ринку є одним із головних чинників, який разом із корупцією та постійними змінами у податковому законодавстві, перешкоджає іноземному інвестуванню в Україну.

Що потрібно зробити народним обранцям заради початку стабілізації ситуації до того, як першим рядком у порядку денному політичного життя країни стане переобрання парламенту:

• ухвалити зміни до Податкового Кодексу, напрацьовані парламентським Комітетом та зведені у законопроект №3357;

• примусити Мінфін перерахувати бюджет та представити у парламент його новий варіант, який ґрунтується на вищезгаданих змінах;

• використати кошти від нових траншів МВФ для покриття тимчасового дефіциту бюджету, який може виникнути через зниження ставок податків;

• заборонити Уряду збільшувати розмір державного боргу на власний розсуд, зупинивши дію або взагалі скасувавши положення статей 16, 17, 18 Держбюджету-2016;

• ввести мораторій на створення нових органів державного управління замість тих, що ліквідуються. Розформували податкову поліцію - добре. Але ніяких «служб фінансових розслідувань» замість неї створювати не варто, взагалі їх потрібно заборонити на законодавчому рівні.

Це необхідні, але недостатні кроки. Так звану «бюджетну децентралізацію» слід негайно припинити до того часу, поки в Україні не завершиться адміністративно-територіальна реформа. Політики і ЗМІ час від часу намагаються порівняти цей процес в Україні та Польщі, де кількість адміністративно-територіальних одиниць була суттєво скорочена, а місцева влада отримала не лише повноваження, а й кошти для виконання нових обов'язків. Нагадаю, що це відбулося ПІСЛЯ того, як із 49 воєводств залишилось 16, а не ДО того.

В сучасних умовах, коли в Україні немає жодної області, міста чи селища, які б не отримували з центрального бюджету субвенцій на освіту та медицину, коли жодна територіальна громада не спроможна власним коштом виконувати всі соціальні зобов'язання держави, перенесення на місцеві бюджети видатків із фінансування закладів освіти, охорони здоров'я, культури, інфраструктури міст та забезпечення пільг для громадян - це просто злочин.

Зволікання із вирішенням нагальних проблем призведуть до того, що їх кількість буде постійно зростати поки не досягне межі, після якої будь-які рішення не зможуть запобігти черговій соціально-економічній катастрофі. На жаль, народні обранці або не розуміють цього, або ж свідомо працюють саме на такий результат.

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAINFO