Повільно, але невідворотно українською спільнотою оволодіває розуміння очищення українського інформаційного простору від чужорідної культурної експансії. Навмисно не уточнюю чиєї, бо загроза виходить як зі Сходу так із Заходу. Ну, хіба що сусідський продукт більш небезпечний для нас, оскільки ближчий мовно та історично.

Але проблема глибше, ніж здається!

Навіть якщо б сталося диво - і заборона спрацювала, ми опинилися б наодинці із повним хаосом в нашому культурно- інформаційному просторі. Бо практично зруйнована вся культурна парадигма України. Отже, що потрібно в цій ситуації змінити системно?

Перше - відновити і відбудувати нормальну музичну ретроспективу хоча б останніх 70-80 років України, включаючи кращих композиторів, поетів, виконавців радянської України, які зберігали і продовжували культурну традицію нашого народу. З поверненням до ефіру знакових постатей та їхніх творів.

Друге - додати до всього кола митців також тих, хто творив і творить за межами України українську музику і пісню. Активно використовувати їхні твори в нашому ефірі.

Третє - визнати, що українська пісня має глибинну традицію - і один із найбільших у світі доробків народних пісень, які потребують повернення із небуття і ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ.

Потрібне бажання популярних виконавців брати до репертуару обробки українських народних пісень, з метою повернення у нашу свідомість рідної мелодики. Пісня - найперший і найпростіший спосіб самоідентифікації нації.

І четверте - найголовніше!

Заохотити, зобов'язати, залучити якомога більше теле та радіоканалів, в тому числі, недержавних, для активного використання всього вищезгаданого музичного контенту, не обмежуючи себе модною попсою чи одіозними рок-гуртами. Це буде їх культурно-просвітницькою участю у творенні нового інформаційного простору України. Незгідних карати адміністративними і фінансовими методами, відбираючи ліцензії і віддаючи їх більш лояльним і патріотичним мовникам.

Для здійснення цих заходів потрібна воля кількох осіб - Президента, Голови ВР, Голови КМ,Національної Ради з питань радіо та ТБ та Мінстра культури.

Їх треба переконати в тому, що інакшого шляху побудови держави і країни просто не може бути!

Без системного перегляду інформаційного простору України говорити про наше майбутнє немає сенсу. Все інше - або наївний дилетантизм або підступна брехня. Україна почнеться тільки з інформаційного простору!