Готую для нового номера журналу "Новое Время" статтю. З'ясувалося, що зростання цін на газ за рік зробило більше, ніж всі держпрограми з енергоефективності за попередні десять, пише в своєму блозі на "Новому часі" журналіст Олег Гавриш. Споживання газу населенням вперше за все за рік впало на 20%.

Єдине, що змусило українців по-справжньому економити природний газ, – це п'ятикратне зростання цін на нього в минулому році. Після підвищення тарифів використання газу населенням і теплокомуненерго всього за рік впало більше, ніж за попередні десять років. І це ще не межа.

Ще один результат масової відмови від природного газу – поява нових індустрій і бурхливе зростання ринку.

Згідно з офіційними даними, за минулий рік було видано майже 80 тис. кредитів на утеплення будинків і зниження енерговитрат на суму 1,27 млрд грн. Фактично, виник новий ринок з дуже великим потенціалом зростання. Найбільше виграли виробники енергоефективних матеріалів і обладнання, будівельна роздрібна торгівля, виробники і постачальники лічильників, а також ремонтні компанії, переважно невеликі.

Ще один напрямок, де росли продажі, – це сегмент заміщення газу. Продаж твердопаливних котлів виріс на 150%.

Я пишу на газову тематику з 1997 року, і жодного разу в Україні не було такого масштабної відмови населення і теплокомуненерго від споживання газу. Весь час держава витрачала час на прийняття програм, створення комітетів, комісій, робочих груп, енергоаудити і таке інше. Результати були нульовими.

Справа з мертвої точки зрушила лише після того, як підвищилася ціна газу. Більше нічого не змогло змусити українців скоротити його споживання: ні вмовляння, ні програми, ні комітети. Ми змогли змінити ситуацію тільки тоді, коли технічно пропала можливість отримувати дешевий газ. Коли лавочка закрилася.

Аналогічна ситуація в нашій країні з усім, в тому числі і з корупцією. Не допоможе ні НАБУ, ні МВФ, ні посольство США, ні навіть новий Майдан. Лідери, яких винесе на вершину хвиля невдоволень, через деякий час знову комусь "продадуться".

В Україні на держпідприємствах припинять красти тоді і тільки тоді, коли не буде держпідприємств. Коли відбудеться їх продаж. Чиновники припинять давати хабарі, коли ліцензії та дозволи, за які вони беруть хабарі, будуть скасовані. Красти на держзакупівлях перестануть тоді, коли приймати рішення про переможця тендера буде не людина, а комп'ютер. Тобто тоді, коли чиновники взагалі нічого вирішувати не будуть.

Тарифи повинні прийматися автоматично – їх повинна обчислювати не Нацкомісія з регулювання ринку електроенергії і не Мінінфраструктури, а автоматична програма, складники якої відомі всім. А краще монополістів узагалі розчленувати та продати, створивши між їх складниками конкуренцію за кожного клієнта, щоб навіть сумнівів у правильності політики держави і в тому, хто і на чому краде, не було.

Щоб не було самої технічної можливості красти.