От буває, що стаєш свідком випадків, які дивують. Ніби довго живеш, чимало бачив, і оце відчуття дивування притупляється. І тут на тобі. І потрапляння в нерв.

На касі у супермаркеті. Стою третій, коли підходить чоловік років 45, чи 40, бо вуса старять. Вклинюється між першим і другим покупцем і каже до касирки: "Ви помилилися!"

Та насторожилася. Аж ще більш присіла за касовим апаратом.

Молода дівчина, видно, що й так варена від роботи і безкінечного потоку невеселих покупців, а ще отаке.

Помилилася.

Черга теж завмерла, не очікуючи нічого доброго. Хіба затримки в з'ясовуванні і претензіях, а відповідно втрати часу.

"Я вам 100 гривень, а ви мені дали як з 200-от", - пояснив чоловік.

Очманіла касирка явно сприйняла це навпаки, що вона винна. Чи часто клієнти повертають. Та не надто часто. Забурмотіла, що розберемося, перерахуємо, дайте-но чек. Прострація ще не пройшла. І аби вивести її зі ступору свідомий покупець вигукнув: "Дівчино, ви обдурили себе на 100 гривень!" Поклав сотку і під зачудовані погляди присутніх вольовим кроком пішов геть з магазину.