Щороку 8 березня, коли Україна святкує Міжнародний жіночий день, ми робимо паузу, щоб відзначити внесок жінок у наші сім'ї, в нашу роботу і загалом у наш світ. Але я згадую про силу і стійкість українських жінок не лише 8 березня, – щоразу, як я маю з ними справу в урядових структурах, в установах громадянського суспільства, бізнесу, культури й освіти, я на власні очі бачу їхню величезну мужність. Одна з найважливіших подій останніх трьох років – це небезпечна недооцінка українських жінок Володимиром Путіним. Вони справді є силою, з якою не можна не рахуватися.

Посол США в Україні Джефрі Пайєт і Марія Савченко

На Майдані я мав честь бути свідком того, як Ольга Богомолець доглядала поранених і вмираючих. Її лікувальний корпус був зразком співчуття, поєднаного з майстерністю швидкого реагування. І хто може забути, як Руслана співала гімн України ніч за ніччю, без страху перед насильством, з яким, разом із нею, зіткнулися протестувальники Майдану? Вона співала задля свободи, задля мрії багатьох українців жити у відкритому, демократичному європейському суспільстві, і ніхто з нас, які чули її спів, ніколи не зможе забути його.

І, звичайно, є Надія Савченко. Мене постійно вражає хоробрість, яку Надія демонструвала щодня протягом її несправедливого і незаконного полону в Росії. Її викрадення, позбавлення волі і "суд" – усе це явні порушення Мінських угод, кричуще знущання з міжнародного права. Незважаючи на це, Надія залишилася сильною, ніколи не сумніваючись у своїй любові до країни і не дозволяючи спрямованим проти неї злочинам зламати її дух. Надія вже виявила себе першопрохідцем як перша жінка-випускниця Академії військово-повітряних сил України; її неймовірна мужність в умовах тривалого ув'язнення робить її ще більш гідною нашої найглибшої поваги.

На минулому тижні мені випала велика честь приймати у себе вдома матір Савченко – пані Марію, разом із більш ніж сотнею інших дивовижних українських жінок. На честь Жіночого дня ми попросили кожну гостю привести з собою іншу жінку, що відіграла важливу роль у її житті. Це була надзвичайна група жінок, яка охоплювала всі покоління і представляла поперечний зріз українського суспільства. Щодня ці жінки борються з корупцією, створюють коаліції громадянського суспільства, приймають нові закони, впроваджують технологічні інновації, беруть участь у новаторських дослідженнях. Але всіх їх об'єднує спільне бачення європейського майбутнього України – цілісної, вільної і мирної.

Поцінування надзвичайних внесків, зроблених жінками, має не тільки великий економічний чи політичний сенс: це вияв базової справедливості й поваги до прав людини. Президент Обама і державний секретар Керрі визначили права жінок і дівчат головним пріоритетом. В Україні ми щодня спостерігаємо ці важливі жіночі внески. Жінки відіграли величезну роль у подіях на Майдані і продовжують втілювати реформи у складі нового уряду й через нього. Які б зміни не чекали на нас у майбутньому, я знаю, що рішучі жінки, які забарвили моє перебування в Україні, будуть попереду. Нумо ж і після того, як зав'януть тюльпани, щодня протягом року пам'ятати і відзначати внески цих чудових жінок.