З одного боку, поліція демонструє інтелігентність і рішучість, а з іншого - живі рудименти старого режиму. На зміну міліції прийшла поліція. Однак враження від пришельців двояке. З одного боку, бачимо зовсім інакший тон розмови з громадянами, якісь прояви інтелігентності, більшої рішучості, а з іншого - все ще живі рудименти старого режиму.

Не секрет, що уся наша міліція сиділа по вуха в корупційних схемах, дахувала проституцію, нелегалів, наркотрафік і товаришувала з криміналітетом. Під час розгулу бандитизму 90-их років міліція зрослася з бандитами настільки тісно, що пізніше, коли бандити перетворилися на порядних бізнесменів, заробляючи свій другий мільйон уже чесно, мєнти з ними здружилися.

Мені доводилося бувати на деяких п'янках, де бандити й високі міліцейські чини гуляли разом. Ніщо не свідчило про те, що вони одні до одних можуть мати якісь претензії. Навпаки, окрім спільних забав, п'янок і полювання, їх уже єднали ділові справи. Вони стали партнерами в бізнесі. Ще були сауни, на які міліція постачала проституток "на шару". Повії відробляли так званий "суботник". І в цих саунах знову ж таки сходилися, здавалося б, непримиренні вороги. А з часом і ці ж мєнти пішли в бізнес або в дахування різних мутних схем.

Я не знаю, як стоїть справа зараз з цим усім в поліції. Але знаю, що корупція і бюрократія все ще не подолані. Валютчики мирно сидять у всім відомих місцях, їх ніхто не рухає, "рішали" й далі крутяться в сервісних центрах, які прийшли на зміну МРЕО.

Бюрократія процвітає, і нічого тут не змінилося. Кілька років тому в сина мого знайомого в одній компанії вкрали телефон.

Він написав заяву в міліцію. Назвав підозрюваних у крадіжці. Їх допитали. Перед Новим роком міліціонер, який вів цю справу, зателефонував потерпілому й запропонував забрати заяву, бо він вже все "порішав", телефон буде повернуто, а він не хоче псувати звітність. Хлопець забирає заяву, пише, що не має претензій. І на цьому все. Мент і справді все порішав, але з крадіями. Телефона ніхто не повернув.

А ось ситуація уже в наших умовах. Моя дружина побачила 7-го березня у Винниках в передмісті Львова жінок, що продавали підсніжники. І, як законослухняна громадянка, вирішила зателефонувати в поліцію. Зателефонувала. Першого разу її перекинули чомусь у пожежну частину. Другого - в сусідній район. На п'ятий раз вона заявила, що більше не збирається гратися в ці ігри, і або вони приймають заяву, або ні. Прийняли. Поліція приїхала доволі швидко. Підійшли до жінок. Частина з них одразу зникла. Лишилося дві. З ними поліція перебалакала, сіла в авто і поїхала. А жінки спокійно собі далі продавали квіти.

На цьому історія не завершилася. За кілька днів дружині зателефонували з поліції і запитали, чи не могла б вона прийти до них у відділок і оформити свою заяву письмово. Вона здивувалася: який сенс? Тих жінок уже давно нема. На запитання, чому поліція не склала протокол і не вилучила квіти, дружині все культурно пояснили.

Але це пояснення просто феноменальне. Для того, щоб скласти протокол - увага! - потрібно з'ясувати особу. А як її можна з'ясувати? Ці жінки ж не представилися. Вони могли назвати будь-яке прізвище.

А чому не конфіскували квіти?

Це пояснення теж феноменальне. Якби конфіскували без протоколу, то жінки могли б уже звинуватити поліцію, що вона вкрала квіти.

Але ж і квіти крадені! В держави!

- Так, - погодився поліцейський. Однак голос його не зраджував бадьорості, а був оповитий серпанком тихого смутку й безнадії.

Завершилася розмова тим, що дружина відмовилася йти й писати письмову заяву.

І ви гадаєте, на цьому кінець? Ні, історія мала продовження.

На календарі уже 22 березня. Дзвінок. Знову від поліції. Дружина з подивом довідується, що цього епохального розслідування нарешті завершене, і їй вирішили зачитати його результат. Цитувати з пам'яті карколомні канцеляризми поліцейського протоколу безнадійна справа. Тут же  жива мова просто відпочиває. Але висновок простий, як двері: факту порушення виявлено не було.

- Чи ви з цим погоджуєтеся? - запитує поліцейський.

- Тобто ви хочете, щоб я погодилася з тим, що мені привиділися жінки з підсніжниками і я не бачила поліцію, яка з ними спілкувалася? - дивується дружина.

- Якщо ви не згодні, то можете оскаржити цей результат розслідування в суді або в прокуратурі.

Потім поліцейський прочитав цілу лекцію, як вони насправді мужньо борються з продавцями підсніжників, як впливають на них у засобах масової інформації, як проводять профілактичні бесіди і т. д. А все звелося до того самого бюрократизму, який був і раніше: просто треба зняти це питання з контролю. Щоб звітність була знову непорочно чиста і красива.