Світ без війн і конфліктів неможливий. Утопії брешуть. Ліваки і гуманісти брешуть, провідники діалогу і толерантності брешуть.

Людство об'єднається в одну неподільну спільноту тільки якщо до нас прилетять інопланетяни, і в їх особі ми знайдемо образ потенційного ворога, перед обличчям якого земляни мусять гуртуватися. А до цього моменту ми завжди знайдемо привід підняти зброю один на одного.

Ця потреба у конфлікті проявляється у будь-якій дитячій грі, у комп'ютерних стратегіях, у самому філософському дуалізмі буття. Якщо створити штучне суспільство, у якому всього у всіх вистачає, і для агресії нема місця (а саме таке суспільство намагаються побудувати ліво-ліберальні ідеологи), людська природа візьме своє, і війна вибухне там, де її принципово не чекають. Найкраще це показано в книзі "Бійцівський Клуб", де головний герой, позбавлений можливості реалізувати свій аресивний чоловічий потенціал, позбавлений навіть категоріального апарату, щоб усвідомити і сформулювати свою потребу битися, пережив розкол свідомості, розділився на себе агресивного (Тайлер Дерден) і себе соціального. Не маючи можливості набити обличчя ворогу, він почав бити обличчя сам собі. І з часом, сформулювавши свій рух і мережу бійцівських клубів, головний герой закономірно оголосив зовнішнім ворогом ту систему, яка намагалася заборонити його героїчну душу.

І чим тотальніше буде сучасний світ толерантності і технологій, тим тотальніше буде героїчний та ірраціональний спротив йому. Феномен Ісламської Держави, феномен ісламського тероризму в Європі тримається саме на цій людській особливості. Їм пропонують сите, спокійне, вільне, упорядковане суспільство, а вони обирають пустелю, вогонь і смерть. І так буде завжди.

...Дві тисячі років війна,
війна без особливих причин.