Київ – тим особливе місто (і, можливо, тому й стало найбільшим) саме через унікальне розташування на стику лісової частини країни і степової.

Правий берег на чорноземах із листяними деревами, пагорбами, урвищами, таким собі мікрогірським ландшафтом, а лівий берег – це рівна дошка, з півночі і сходу всіяна хвойним лісом.

Я б не сказав, що захоплений лівим рівнинним берегом, бо все таки більше люблю перетяту місцевість, гори, пагорби, краєвиди. Але на лівому березі є одна перевага (заради правди, вона є трохи й на півночі правого берега)...

У сіру пору року, коли ще й снігу нема, і все знебарвлюється (сіре місто, сірі люди), настрою додає зелений парколіс за вікном. Хвоя зелена постійно і забарвлює життя, доки весна не набере сили.