За останні два роки частка офіційно визнаних непрацюючих кредитів в Україні зросла втричі, до 24%.

В абсолютних цифрах - це близько чверті трильйона гривень! Причому реальний стан справ з проблемною заборгованістю ще складніший. Більшість проблемних боржників - компанії, які відчувають тимчасові труднощі з ліквідністю, але потенційно є життєздатними. Їх доля завтра багато у чому залежить від наявності політичної волі у народних депутатів сьогодні, а саме голосування по законопроекту № 3555 «Про фінансову реструктуризацію». Про це у своєму блозі на сайті "Новое время.Бизнес" пише  голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Понад півроку в парламенті чекає на розгляд законопроект, який пропонує дієздатний механізм позасудової фінансової реструктуризації боргів підприємства відразу перед кількома кредиторами, який в народі отримав назву «Київський підхід». Він далекий від ідеалу, але його ухвалення хоча б у першому читанні для багатьох українських компаній означає шанс вижити і зберегти робочі місця. Інакше, вони ризикують завершити діяльність летальним результатом, загрузнувши в затяжних судових війнах з кредиторами.

Зобов'язання України щодо впровадження програми фінансової реструктуризації задеклароване у меморандумі з МВФ. Її сакральна мета - створити сприятливі умови для боржників, які опинилися в скрутному фінансовому становищі, але не безнадійні і все ще можуть бути корисні для економіки країни, якщо їх зобов'язання перед фінансовим сектором будуть ефективно реструктуризовані. На практиці це означає обов'язкове надання такому боржникові реальної можливості перегляду строків погашення кредиту, розміру процентних ставок та інших умов кредитного договору. Аж до надання підприємству додаткового фінансового плеча для подолання тимчасових труднощів.

Настільки висока значимість прийняття відповідного механізму на законодавчому рівні для міжнародних кредиторів цілком зрозуміла. Проблема непрацюючих кредитів напівживих підприємств вже давно стала системною в Україні. Під час зростання економіки, компанії використовували будь-яку можливість для розширення діяльності, в тому числі за рахунок кредитів.

Практика залучення фінансування відразу від декількох банків була радше нормою, ніж винятком. Закономірно, що при такому колосальному падінні економіки, більшість цих кредитів перейшли в розряд проблемних. Ситуація ускладнюється практичною відсутністю на сьогоднішній день культури позасудового вирішення боргових конфліктів, особливо коли мова йде про кількох кредиторів.

Без наявності довіри один до одного і до судової системи в цілому, як показав досвід, дійти спільної згоди просто неможливо. Кредитори підозрюють один одного у змові з боржником і тому не готові йти на компроміс. Всі прагнуть захистити свої власні інвестиції. Затягуючи компанію по судах, вони роблять неможливим відновлення її нормальної діяльності. Зрештою підприємству стає простіше збанкрутувати, аніж розплатитися з боргами. Всі сторони зазнають втрат, з державою включно, а остання втрачає ще одного платника податків та роботодавця.

Наше завдання сьогодні - створити умови, за яких усі кредитори будуть змушені хоча б на деякий час припинити «висмикувати» активи та гроші боржника. Ніхто не зможе обійти єдині для всіх правила на шкоду іншим. Передбачене запровадження мораторію на продаж заставленого майна компанії строком на 120 днів дозволить оцінити реальну картину стану справ боржника та його життєздатність.

Створення програми фінансової реструктуризації ініційоване НБУ та ЄБРР у 2015 році. Ідейними натхненниками та основними авторами концепції законопроекту, який в результаті потрапив у парламент під № 3555, стали експерти зі світовим ім'ям. У їх числі експерт з реструктуризації, президент EMA Global Гордон Джонсон. Головним радником при створенні програми «Київський підхід» виступив Енгін Акчакоча, почесний експерт банківського сектора ЄБРР і Світового Банку, колишній голова правління Агентства з регулювання і нагляду за банківською системою Туреччини. Він розробив та успішно впровадив аналогічну програму фінансової реструктуризації боргів підприємств у Туреччині, більш відому під назвою «Стамбульський підхід».

Експерти Незалежної асоціації банків України вважають цей законопроект далеким від ідеалу і вимагає колосальної доопрацювання. Вже кілька місяців при Асоціації інтенсивно працює група професійних банківських юристів, які стаття за статтею вичищає підводне каміння, закладене в цьому законопроекті і яким можуть скористатися недобросовісні позичальники і кредитори.

З усією відповідальністю, ми заявляємо, що законопроект однозначно не готовий до ухвалення у другому читанні і в цілому. Але при цьому життєво важливо ухвалити його в першому читанні і за основу. Щоб компанії, які через падіння економіки опинилися на колінах, отримали реальний шанс стати на ноги ще в цьому році. У разі затягування процесу, «Київський підхід» може виявитися черговою красивою, ідеально виписаною, але абсолютно марною програмою фінансового порятунку тих, кого рятувати може бути вже пізно.