Більшість людей, які читають цей матеріал інтернет-видання "Мегаполіс", скоріш за все в тій або іншій кількості коли-небудь вживали алкоголь. Не завжди обставини складаються таким чином, що після вечірки у нас є час поспати і попити водички. Олександра Бойко хоче розповісти про те, чому ж виникає похмілля, як пити без наслідків, а якщо похмілля все-таки з'явилося, що зробити, щоб прийти до тями

Для початку з'ясуємо, що ж це за звір такий – похмілля. Згідно із загальноприйнятими уявленнями, похмілля – це постінтоксикаційний стан внаслідок вживання алкогольних напоїв, що супроводжується різними неприємними психологічними і фізіологічними ефектами, такими як головний біль, нудота, дратівливість, сухість у роті, пітливість і тощо. Похмілля не слід плутати з такими станами як алкогольна абстиненція (він же "синдром відміни") й "алкогольне отруєння". Алкогольна абстиненція виникає в осіб, які регулярно й у великій кількості вживають алког оль, а похмілля супроводжує нерегулярні, але надмірні вливання. Для того, щоб розмежувати ці поняття, нам необхідно трохи розібратися в тому, як алкоголь метаболізується, тобто, що саме з ним відбувається в нашому організмі.

Будь-який алкогольний напій ми п'ємо заради етилового спирту, тобто етанолу. Саме ця невелика молекула викликає те саме відчуття сп'яніння, якого ми так прагнемо.

У більшості випадків алкоголь вживається нами перорально, тобто, через рот. Всмоктування етанолу відбувається слизовою шлунково-кишкового тракту в поки що незміненому вигляді. І ось тут кілька цікавих фактів: по-перше, швидкість настання сп'яніння залежить від площі всмоктування, а по-друге, від температури етанолу.

Таким чином, якщо вам потрібно швидко "набратися" (наприклад, наздогнати друзів), вам необхідно пити або якийсь міцний алкогольний напій із так званим "запиванням", або щось слабоалкогольне, і щоб це все мало температуру тіла

Розведення алкоголю соком або водою збільшує площу всмоктування, а температура близька до температури тіла не змушує організм витрачати час і енергію на нагрівання, наприклад, крижаної горілки з холодильника. Далі після всмоктування етанол у незміненому вигляді потрапляє у кров, і починається те, заради чого ми п'ємо алкоголь.

Етанол за своєю природою є депресантом, тобто речовиною, яке пригнічує центральну нервову систему. Етанол має виражену органотропність – при вживанні його концентрація в крові набагато нижча за концентрацію в мозку. Навіть невеликі дози етанолу запускають так звану ГАМК-систему, нейромедіатори якої викликають почуття розслаблення і гальмування. Одночасно з цими процесами виникає стимуляція дофамінових, серотонінових і навіть опіатних рецепторів, що призводить до виникнення ейфорії. Суб'єктивно це відчувається людиною як розслабленість і щастя.

І ось тут ми підійшли до поняття "отруєння алкоголем".

Отруєння не дорівнює похмілля. Отруєння – це стан надлишку неферментованого етанолу в організмі людини. Надмірне вживання алкоголю за один раз може привести навіть до смерті. Летальна доза етанолу варіюється, за різними даними, від 4 до 12 г етанолу на 1 кг маси.

Але що ж із метаболізмом?

Доплив, значить, наш етанол до печінки. А вона не беззбройна, ні! Справа в тому, що етанол є нашим природним метаболітом і присутній в організмі постійно, правда, в маленьких дозах. І якщо він є природним для нас, значить і системи його ферментації в нас постійно присутні. У печінці етанол піддається впливові так званої алкогольдегідрогенази (далі АДГ) – це фермент, який метаболізує етанол до так званого ацетальдегіду. Від рівня АДГ безпосередньо залежить те, наскільки швидко людина п'яніє. Якщо у вашому організмі багато АДГ, то вона швидко ферментує етанол до ацетальдегіду, що викликає захоплення друзів – подивіться, п'є і не п'яніє! І навпаки – якщо рівень АДГ в організмі низький, вона не встигає вироблятися відповідно до кількості випитого – людина п'яненька вже від однієї чарки.

Ацетальдегід, що утворився в результаті ферментації етанолу АДГ, і є, по суті, темою цієї статті. Адже саме ця речовина викликає симптоми, від яких ми страждаємо вранці. Саме від рівня ацетальдегіду залежить інтенсивність вашого головного болю, нудоти і сухості в роті зранку. Таким чином, чим більше ви п'єте, тим більше буде ацетальдегіду, а чим більше ацетальдегіду, тим важче похмілля. Але на ацетальдегіді все не закінчується. Ферментативно ацетальдегід під впливом (логічно!) ацетальдегіддегідрогенази перетворюється у нешкідливу для організму оцтову кислоту, або ацетат. І ось тут найцікавіше: якщо від рівня АДГ залежить те, наскільки швидко ви сп'янієте/не сп'янієте, то від рівня ацетальдегіддегідрогенази безпосередньо залежить інтенсивність похмілля. Чим більше у вашому організмі ацетальдегіддегідрогенази, тим інтенсивніше вона буде розщеплювати ацетальдегід до ацетату, тим менше буде ацетальдегіду, що здатний викликати похмілля. І знову навпаки – чим менший у вас рівень ацетальдегіддегідрогенази, тим повільніше буде розщеплюватися ацетальдегід, тим довше і гірше ви будете почуватися. Рівні обох цих ферментів регулюються генетичними комбінаціями, саме тому й існують історії про фінів-алкоголіків і негрів, які п'ють і не п'яніють.

Це все чудово, але чому саме головний біль і так хочеться пити? У науковому співтоваристві досі не існує єдиної концепції похмілля, але, як мені здається, в механізмі розвитку похмілля можна виділити кілька факторів:

1. Зневоднення. Насправді істинного зневоднення як нестачі рідини в організмі під час похмілля немає. Але є перерозподіл рідини! Саме тому після хорошої вечірки ви просинаєтесь з опухлим обличчям. Просто ваша рідина вийшла з судин у тканини, але насправді її достатньо. Через це й болить голова – адже ваш мозок теж набряк. І саме тому один із методів полегшення симптомів похмілля – це повернути рідину в судинне русло, чого можна досягти за допомогою теплої ванни, контрастного душу або навіть відвідування лазні. Але пам'ятайте, що такі процедури можна проводити тільки, якщо ви молода і здорова людина без проблем із серцево-судинною системою.

2. Недостатність глюкози. Велика кількість етанолу бере на себе всю роботу печінки, і вона, перемикаючись на ферментацію алкоголю, відволікається від так званого глюконеогенезу – розвивається гіпоглікемія, тобто зниження вмісту цукру в крові. А цукор є основним джерелом живлення для нейронів, відповідно, крім того, що вони набрякли – вони ще й голодні.

3. Порушення електролітного балансу. Саме тому вам так хочеться солоненького вранці. У вашому організмі нестача натрію, і ви можете полегшити собі життя поповненням вмісту глюкози й електролітів за допомогою так званих засобів для пероральної регідратації.

Якщо вам дуже важко вранці йти в аптеку, ви можете змішати у себе на кухні розчин за рецептом Всесвітньої організації охорони здоров'я: дві столові ложки цукру, по чайній ложці соди і солі на літр води – і готово! Такий розчин – найкраще, що ви можете пити під час похмілля.

До речі, про бажання пити. Якщо вам знайомий термін "опохміл" – здається, вам потрібно задуматись над вашими стосунками з алкоголем.

У здорової людини, яка просто забагато випила, зранку навіть думки про алкоголь викликають відразу. Якщо вам, щоб вас попустило, все-таки хочеться випити – це вже ознака алкоголізму.

Закономірне питання: скільки ж пити, щоб прокинутися бадьорим? Знову-таки, існує велика кількість даних, але я рекомендую орієнтуватися на цифру 3.75 горілочки на 1 кг ваги.

Чи доводилося вам коли-небудь мати справу з таким явищем: у вас попереду цілий день для сну, ви лягаєте спати о 4-ій ранку із планом проспати до вечора, а просинаєтесь о 7 ранку з шаленим головним болем? Особисто мене свого часу дуже зацікавив цей феномен, а причина його досить оригінальна та проста водночас. Справа в тому, що в момент прокидання у вашому організмі вже не залишилось етанолу, але найвища концентрація ацетальдегіду. Зазвичай печінка не встигає за вашими темпами, і коли ви лягаєте спати їй до сну ще дуже далеко. І ось о 7-ій ранку вона, трудяга, переробила весь етанол на ацетальдегід та кричить вам: "Дядьку, я змогла! Я ферментувала все те, що ти випив, гуляймо далі!" А ви вже три години як спите. Саме висока концентрація ацетальдегіду будить вас, і тому в цей момент точка вашого похмілля – найвища. Насправді, всі засоби, які нам намагаються продати аптеки, не збільшують рівень ацетальдегіддегідрогенази і не прискорюють процес позбавлення від похмілля. Але вони покращують ваші суб'єктивні відчуття.

Перша таблетка від похмілля, в складі якої був аспірин, лимонна кислота і сода, була випущена у 1931 році, і з того часу людство не придумало нічого кращого.

Ви можете пити НПЗЗ типу аспірину або ібупрофену, активоване вугілля та різні детоксанти – гірше точно не буде. Але найкращий засіб від похмілля – це міцний здоровий сон під теплою ковдрою в прохолодній кімнаті. На жаль, чогось кращого для свого організму ви зробити не можете.

Я бажаю вам ніколи не відчувати похмілля і завжди прокидатися зі свіжою головою. І звичайно ж, здоров'я!