Завтра, ввечері 20 квітня, президент збирається вилетіти з візитом до Румунії. Фактично, це буде візит-відповідь на відвідини України румунським президентом на початку минулого року, але від цього візит не стає менш важливим. В останні роки в Україні відбувається переосмислення відносин з Румунією. І це дуже позитивний сигнал. Якщо раніше Румунія сприймалась ледве не як загроза номер 2 для територіальної цілісності та суверенітету України після Росії і "незаслужений" член Євросоюзу, то в урядових,політичних та експертних колах все більше з'являється розуміння, що Україна більше виграє від дружби з Румунією, аніж від ліплення з неї загрози.

Так, румунофобські настрої все ще за інерцією спостерігаються на різних рівнях в Україні, але загальний тренд змінюється. Особливо після того, як на зміну колишньому президенту Басеску, який часом дозволяв собі певні фрівольності в заявах, підігруючи всім, хто ностальгує за "Великою Румунією", прийшов відомий своєю антикорупційною діяльністю та ефективним менеджментом Клаус Йоханніс. Під час свого візиту до України він хотів особисто продемонструвати важливість України для Румунії за допомогою виступу у Верховній Раді, однак йому тоді було в досить некрасивій формі відмовлено з поясненням, що подібні речі в Україні взагалі не практикуються (після Коморовського та Байдена всі переконались багато разів, що це не так).

Для багатьох навіть в українському уряді та парламенті було великою несподіванкою те, що Румунія стала першою країною в ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (і повірте мені, це була далеко не випадковість). Для багатьох в Україні досі не є відомою вражаюча історія успіху Румунії у боротьбі з корупцією на найвищих щаблях влади, що насправді для України могла бути більш показовою та прикладною, аніж історія боротьби з корупцією в Грузії, про яку знають значно більше українців. Так само невідомою для багатьох є роль, яку Румунія відіграє сьогодні на так званому східному фланзі НАТО, ініціюючи навіть міні-саміти "східних" членів НАТО. Ну а щодо особливо болісного в Україні питання з наданням румунського громадянства, то кожен, хто хотів отримати румунське громадянство останнім часом (і не лише в Україні, але й у Молдові) може підтвердити, наскільки це складна й виснажлива процедура.

Вже завтра у цей час я з колегами-експертами будемо кружляти в небі над Європою, щоб потрапити до Бухаресту (прямих рейсів, що досить показово, між нашими сусідніми країнами нема, і дістатись до Бухареста найзручнішим шляхом через Відень коштує так само, як дістатись Нью-Йорка). У Бухаресті ми будемо випробовувати наш новий формат подвійної дипломатії (double track diplomacy), коли під час візиту президента низка зустрічей та заходів організовується в певній країні і на експертному рівні. Зокрема, у четвер під час перебування Порошенка в Румунії ми організовуємо разом з румунськими партнерами публічну дискусію в Бухаресті на українську тематику. А поки що ми в Інституті у співпраці з нашими румунськими партнерами підготували мемо для візиту Порошенка з тими сигналами, які йому варто було б донести, перебуваючи у Бухаресті, щоб зробити візит якомога ефективнішим. От, власне, ключові позиції з цього мемо. Нехай команда Президента й усі дотичні до візиту користуються ним на здоров"я і абсолютно безкоштовно).

Під час візиту в Румунію президентові України Петрові Порошенку варто було б:

– Висловити подяку за підтримку Румунією суверенітету, територіальної цілісності України, зокрема невизнання незаконної анексії Криму, та європейського вибору на міжнародній арені (в ЄС, ОБСЄ, ООН та ін.);

– Висловити вдячність за те, що Румунія стала першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС;

– Наголосити, що Україна зацікавлена в тому, щоб Румунія розвивалася як сильна, успішна та впливова країна і була надійним партнером України на Заході;

– Заявити про інтерес до досвіду Румунії в боротьбі з корупцією. Підкреслити, що Україна віддана справі боротьби з корупцією, особливо у вищих органах влади, як головній умові для розвитку сильної держави, і ніщо, навіть війна, не завадить цьому процесу;

– Новий український уряд націлений на реалізацію реформ в усіх сферах життя: починаючи з верховенства права, боротьби з корупцією, розвитку професійних збройних сил, реформи поліції й закінчуючи системою захисту прав дітей та питанням національних меншин. Серед першочергових пріоритетів нового уряду – виконання очікувань міжнародних партнерів (МВФ та ін.), а також зміцнення довіри до країни та створення сприятливого середовища для отримання міжнародної допомоги та досягнення найкращих результатів;

– Висловити зацікавленість у співпраці з Румунією в енергетичній галузі; розпочати діалог про організацію енергетичного форуму в Бухаресті. Обговорити можливість реверсного постачання газу;

– Висловити зацікавленість в якомога тіснішій співпраці з країнами Східної Європи, особливо з Румунією та Польщею, які, можливо, стикалися з подібними труднощами, викликами та перепонами й успішно їх подолали. Успіх цих країн сам по собі є найбільшим стимулом для України рухатися тим же шляхом, особливо стосовно реалізації Угоди про асоціацію.

Щодо питання безпеки:

– Висловити стурбованість з приводу ситуації в Чорноморському регіоні та готовність до співпраці з метою протидії російській загрозі. Наголосити на непорушності фундаментальних принципів ООН та міжнародного права як основоположних принципів у взаємодії з Росією;

– Наголосити на спільній з Румунією позиції щодо підтвердження рішення НАТО про підвищення безпеки в регіоні на Варшавському саміті НАТО;

– Мілітаризація Чорного моря і всього регіону несе загрозу безпеці регіону. Важливо, щоб обидва Президенти продовжували тримати це питання на міжнародному порядку денному і й просили про прийняття серйозних заходів для стримування цієї загрози. Важливо, щоб обидва Президенти повернулися до ініціативи створення Чорноморського флоту, в складі якого перебував би один український корабель. Морська безпека є надзвичайно важливою, і для стримування Росії потрібно більше конкретних кроків, зокрема і таких, як цей. Потрібно розробляти цю ініціативу спільно з Туреччиною та, в ідеалі, з Грузією і піднімати це питання на Варшавському саміті. Важливо, щоб при підготовці до саміту всі чотири країни провели попередню роз'яснювальну та агітаційну роботу.

 – Висловити інтерес до участі України у військових навчаннях, спрямованих на боротьбу в гібридній війні та подолання зовнішніх загроз. У таких навчаннях могли би взяти участь країни-члени НАТО, такі як США, Польща, Литва, Норвегія, Естонія, Латвія, а також країни, що не є членами НАТО, наприклад Грузія і Молдова. Ця ініціатива могли би бути корисною особливо у світлі обговорення на Варшавському саміті питання стратегічної адаптації НАТО та розробки стратегій по боротьбі в гібридній війні;

– Подякувати Румунії за лікування українських солдатів, надання нелетального військового озброєння та реалізацію Трастового фонду Україна-НАТО з питань кібербезпеки.

Щодо питання національних меншин:

– Наголосити на тому, що українська національна меншина в Румунії та румунська національна меншина в Україні є дуже цінними для розвитку тісних стосунків та плідної співпраці між двома країнами; Україна цінує той факт, що представники румунської меншини в Україні воюють на Донбасі пліч-о-пліч з українцями.

– Висловити вірність дотриманню рівних прав та захисту прав національних меншин, зокрема румун, які проживають в Україні.

Щодо Молдови:

– Наголосити на тому, що як сусіди і друзі Молдовської Республіки Україна і Румунія всіляко підтримують рух країни на шляху до європейської інтеграції;

– Підкреслити відданість України ідеї політичного вирішення Придністровського конфлікту з повним збереженням територіальної цілісності Молдовської Республіки. Україна також зацікавлена в імплементації Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі в Придністров'ї.

Президенту потрібно бути готовим до запитань про таке:

– Відставка Яценюка, склад нового уряду, вплив олігархів на політичні процеси та здатність реалізувати реформи;

– Ситуація на Донбасі та в Криму (також важливо наголосити, що конфлікт на Донбасі все ще триває, оскільки велика кількість румун про це не знають);

– Можливий провал Мінського процесу;

– Оцінка з боку України результатів референдуму в Голландії;

– Права румунської національної меншини в Україні (зокрема Закон України "Про громадянство", закон про регіональні мови, зменшення кількості румунських шкіл в Україні та ін.).

Для посилення ефекту своїх повідомлень Президенту слід:

– Звернутися до румунської громадськості румунською мовою;

– Провести відкриту дискусію/дебати за участю медіа;

– Звернутися до медіа з проханням дуже серйозно ставитися до російської пропаганди і перевіряти інформацію, якою вони користуються;

– Попросити медіа звертати більше уваги на події в Україні.