Не дивлячись на політичні та економічні кризи, Мінські домовленості, а точніше перспективи їх виконання, продовжують майоріти на небосхилі майбутнього України.

Навесні-влітку цього року Росія спробує актуалізувати питання інтеграції Донбасу в тіло України. Актуалізація буде проходити за звичайним сценарієм. З одного боку тиск «європейських партнерів» на Україну з вимогою виконання Мінських домовленостей та прийняття відповідного Закону, який би регламентував особливості виборів в ОРДЛО, а з іншого - активізація бойових дій. До того ж, щоб змусити Україну піти на поступки у цьому питанні, ці дві карти будуть розігруватись Кремлем одночасно, в залежності від їх ефективності. Не додає позитиву і очікування Німеччини та Франції конституційної реформи від України в частині децентралізації та виконання вимог Комплексних мір по виконанню мінських домовленостей. Адже, річ у тім, що в умовах політичних реалій України, навіть підняття цього питання може доволі погано закінчитись для коаліції. Адже виносити це питання на голосування - це давати козирний туз в руки «демократичної» коаліції та сприяння активізації протестного руху у Києві, чого Порошенко намагається всіма силами уникнути.

Розумною альтернативою у цьому випадку є реєстрація проекту Закону про вибори в ОРДЛО. Тим більш, що Мінські домовленості не вимагають погодження тексту ані з учасниками Норманського формату, ані з представниками ДНР/ЛНР.

Відповідно, текст цього законопроекту може бути з одного боку не прийнятним для окупаційної адміністрації ОРДЛО, а з іншого - відповідати вимогам Мінських домовленостей, що дасть Україні можливість уникнути звинувачень з боку «наших західних партнерів» у невиконанні Мінських домовленостей.

Тож чекаємо від української дипломатії гри на випередження, але, пам'ятаючи рівень наших дипломатів, скоріш за все спочатку ми втратимо декілька сотень вояків, потім отримаємо обструкцію від європейців, ну, а потім будемо виходити на формат, який нам запропонують.

Врешті-решт тільки від України залежить, яким чином виконувати, або не виконувати Мінські домовленості. Адже ми на своїй землі. Хіба ні?