Знову весняні дощі вимивають на львівські вулиці масу бюджетних грошей у вигляді багна.

Як і кожного року двірники тотально перекопують втрамбований за зиму грунт. Дощова вода перетворює цей грунт на багно і виносить його на вулиці й дороги. Потім поступового глиняну фракцію багна змиє в каналізацію, а пісок автомобілі перемелять на порох, який буде наповнювати повітря із кожним поривом вітру, щоб ми ним дихали аж до наступної осені.

Цей ідіотизм продовжується з року в рік. Я намагаюся щороку достукатися до різного рівня чиновників, щоб припинити занечищення міста і знущання із здоров'я львів'ян. Давніші очільники взагалі не розуміли про що йдеться - для людей сільського походження порох в повітрі та болото під ногами є звичною справою. Але вже дев'ять років маємо мера, що виріс у Львові. На мої колишні депутатські запити було обіцяно, що вже у наступному році ця ганебна практика нарешті припиниться. Бо якщо не вміємо робити якісних газонів, то краще взагалі не рухати втрамбовану за зиму землю.

Але приходила нова весна і двірники знову вивергали лопатами глиби грунту, готуючи матеріал для вуличного дощового болота.

Чому ніяк не вдається припинити це ідіотське перекопування?

Чи у всьому винна лише селянська натура наших комунальників, котрі прагнуть до Великодня перекопати все, що лиш очі бачать?

Напевно причина в іншому. Бо дисципліна виконавчої влади Львова налагоджена добре і особисті прагнення двірників легко припинити простим розпорядженням. Але цього чомусь не роблять.

Так у чому ж справа?

Як то кажуть у Львові злі язики - якщо причина не зрозуміла, то напевно причина в грошах. Тобто - в корупції.

Величезні площі перекопаного грунту дають чиновникам підстави списувати значну кількість насіння трави, добрив та витрачати кошти на завезення ніби-то якісного грунту. Оскільки десятиліттями майже на всіх цих ділянках так нічого і не виростає, то витрачені суспільні кошти попросту йдуть на вітер. І можемо припустити, що частину коштів цей вітер заносить у владні кишені.

В цілому світі знають, як правильно засіяти газон чи засадити землю рослинами. В європейських містах і містечках ділянок відкритого грунту взагалі не видно - все замощено каменем, або засіяно травою. Вітер попросту не має звідки взяти пилюку, щоб рознести її по місту. Якщо на дорозі десь і знайдеться калюжа - то в ній чиста дощова вода. В результаті автомобілі також чисті, на комірах сорочок і в легенях порох не відкладається, і навіть можна не витирати мештів, заходячи до хати.

Натомість у Львові весняні пилові бурі - звичне явище. Дивлячись, як тут обходяться з газонами розумієш, що на них нічого попросту не зможе вирости. Гроші списують великі, натомість грунт, насіння і добрива або неякісні, або розкрадаються. Чиновники можуть довго протестувати, що це не правда. Але відсутність густого килиму рослинності влітку на теренах весняного копання наочно спростовують всі чиновницькі запевнення.

Отже маємо щороку однаковий результат: брудні вулиці, запорошене повітря - і значні бюджетні витрати. В осінньо-зимовий період перекопаний грунт втрамбується і навесні знову можна буде гарно заробити на його обробці.

Львівський театр чиновницького абсурду розпочав новий перед-пасхальний сезон.