Незважаючи на весь помітний радикалізм, Луценко завжди демонстрував здатність пристосовуватися. Про це у блозі на сайті "Новое время" пише політолог Петро Олещук.

Ніхто і не передбачав, але вчора в Україні не тільки оновився закон про Генпрокуратуру, але і з'явився новий генпрокурор - Юрій Луценко.

Справа, що тянулась кілька місяців, раптом вирішилась за один день. Судячи з усього, причиною послужив цілий комплекс факторів, головний з яких - хиткість ситуації. Для обрання нового генпрокурора довелося йти на компроміс з групою Відродження, і не тільки з нею. Досягнуті домовленості, очевидно, прагнули реалізувати максимально швидко, поки ніхто з учасників не передумав. Куй залізо, поки гаряче, так сказати.

Луценко завжди був схильний до різних «зовнішніх» проявів своєї діяльності, тому на посаді генерального прокурора від нього, напевно, можна очікувати гучних заяв, зокрема, щодо розслідування скандальних справ (розстрілів на Майдані, діяльності людей з оточення Януковича і т. д.). Будуть демонструватися спроби активізації розслідувань, але чи доведуть їх до суду - велике питання. Також, швидше за все, спробують застосувати норми так званого заочного засудження. Можу допустити, що спробують засудити когось із відомих представників режиму президента, що втік.

Нам доведеться спостерігати, ймовірно, за найбільш «веселим» генпрокурорством. Інформаційні приводи, заяви, галас тощо. Спершу суспільство сприйме те, що відбувається серйозно, людям буде подобатися, але чи перетворяться інформаційні сплески в реальні дії, невідомо. Все залежить від команди, співпраці з колективом Генпрокуратури і т. д.

Кадрова політика нового генпрокурора, на мій погляд, має бути досить стримана. Підозрюю, що багато хто з нинішніх керівників ГПУ залишаться на своїх місцях. Разом з тим, можуть з'явитися і нові люди, зокрема, колишні адвокати Луценка. Новий глава Генпрокуратури, швидше за все, почне формувати власну команду з не дуже відомих юристів, а також тих, хто раніше працював з ним в Міністерстві внутрішніх справ - людей, на яких він зможе спиратися. Разом з тим, не думаю, що нова команда буде принциповою опозицією старій верхівці ГПУ.

Як показує досвід роботи Луценка на посаді глави МВС, стару систему відомства ламати він не стане. Він буде пристосовуватися. Незважаючи на весь свій помітний радикалізм, Луценко завжди демонстрував здатність пристосовуватися.

Більш того, в Генпрокуратурі існують внутрішні групи, які будуть протистояти будь-яким змінам. Також є зовнішні групи, що впливають на ГПУ. Не так давно був розтиражований скандал про зв'язки цього відомства з народним депутатом від БПП Олександром Грановським. Сергій Лещенко, також народний депутат, називав його «куратором» даного відомства від своєї партії. Ці групи будуть чинити тиск і просувати свої кадрові рішення в ГПУ. Луценку, тим часом, поки немає на кого спертися в ГПУ, його позиції хиткі. Відповідно, він змушений прислухатися до їх пропозицій. Він - чужа людина для Генпрокуратури і, одночасно, не дуже «свій» для Адміністрації президента. Щоб утриматися на своєму посту, Луценку доведеться балансувати і враховувати різного роду «рекомендації».