Євробачення – достатньо нудний конкурс для домогосподарок. Але історія Джамали в цьому контексті – яскравий приклад уміння приймати поразку, приклад вдосконалення і потрапляння в ціль.

У 2011-му році Джамала брала участь у відборі на Євробачення, в якому програла Міці Н'ютон. Але тоді конкурсом керував зовсім інший НТКУ, голосування не було надто чесним, Європа була надто мирною, Україна була надто інашою і незрозумілою, президентом саме став зек-граф Межигірський, флот у Криму саме подовжив своє перебування. Євродомогосподарки навряд чи зерегували б від радісної пісні Джамали того року.

Джамала прийняла поразку, Міка Н'ютон того року увійшла в п'ятірку найкращих у фіналі. Минуло п'ять років і зовсім інша Джамала перемогла від імені зовсім іншої України  в уже геть інакшій Європі. Пісня про депортацію кримських татар виявилась не лише майстерно виконаною, але й такою контекстуально важливою, саме ця пісня перемогла у Європі, де тепер навіть домогосподарки переймаються сирійськими біженцями і російськими танками.