Що може бути азартнішим, ніж суперечки про висоту зарплат у країні, де переміг патерналізм? Крім, звичайно, бою «биків» у Верховній Раді! Днями грянула судова реформа, що пролилась золотим дощем на людей у мантіях і окрилила весь народ. Той відчув наближення світлого життя. Нехай не скрізь, а тільки там, де вершиться правосуддя, затримання і законотворчість, але перший крок до процвітання зроблено. Основну мотивацію змін у грошовому утриманні Феміди автори реформ і статей на їх підтримку сформулювали лаконічно: «щобнебралихабарів». Трудівники решти бюджетної сфери, що відстали від красивого життя, почули настанову.

Щоб вам підвищували зарплату, треба брати хабарі, друзі! Корумпуйте свої професійні сфери до такої міри, щоб держава не жадібничала, рятуючи галузі, а відвалила вам скільки хочеться для повної незалежності від країни. Від цього виграють усі. Сільський хлопець, який вкрав курку у дворі сусіда, міська мати-одиначка, яка вибиває свою допомогу в глухих інстанціях, - усіх чекає справедливе вирішення позовів. Тут хабарів не буде. Бо власника місячного забезпечення в 300 тисяч куркою не спокусити. Тому 95% населення країни миттєво випадуть з обойми хабародавців. А ті 5%, що до 300 тис. можуть додати тричіпостільки, - хоч і залишаться спокусниками «забурівшої» Феміди, але на статистику сильно не вплинуть. Та й у суддівському корпусі запанує, нарешті, справедливість.

А то ж як бувало: у господарських судів вищих інстанцій яхти ніде паркувати, а в місцевих - адміністративних, не кожен співробітник і «Крайслер» міг собі дозволити. Тепер нерівність подолано. Плюс - помітно зріс патріотизм у правоохоронних лавах, у нестачі якого дорікали суддів, прокурорів і міліціонерів. Систему, де платять такі гроші, будуть захищати, разом з країною, до останнього цента в її бюджетній кишені. Хоча цю теж захищають, не відчуваючи потреби у змінах. Адже все і так добре. 2 червня, в розпал інтерпретацій на всіх рівнях діалогу Чацького «а судді хто?», у нас відзначали славний ювілей - 25-річчя з дня заснування господарських судів. І в привітанні голови Державної судової адміністрації України Зіновія Холоднюка своїм колегам з цього приводу я не знайшов стурбованості долею реформ. Навпаки. Цитую: «Сьогодні господарські суди займають значне і почесне місце в системі українського судочинства, якісно і оперативно забезпечують права і законні інтереси суб'єктів господарювання, сприяють розвитку економічних відносин нашої держави...» 

До цієї зарозумілості так і проситься гідна його зарплата!