Внаслідок практично будь-якої дискусії із противниками рівності стає зрозуміло, що ними:

1. Жодна дитина не була всиновлена. В Україні близько 9 тисяч дітей-сиріт, а загалом близько 100 тисяч дітей у 1062 закладах інтернатного типу. Більшість з них були народжені у сім'ях, але чомусь опинилися в інтернатах. Звісно, найнебезпечніша перспектива для них - потрапити до заможної (а ви спробуйте всиновити з мінімальним доходом) гей-пари.

2. Жодна Біблія, Коран, Тора, Сутра не була прочитана. Після кожного Прайду в книгарнях у топі мають бути релігійні книжки.

3. Самими противниками, що ходять з плакатами із цитатами із Біблії не було дотримано біблійських заборон, щодо "пороків, котрі народжуються у їх земних тілах", зокрема "блуду і статевої похоті до шлюбу". Коран теж забороняє секс до шлюбу.

4. Північно і південноамериканські країни, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль, Південно-Африканська Республіка і країни Європи (не тільки ЄС), де вже введено антидискримінаційне законодавство, прирівнюються до "євро-толерастів-грантоїдів" і будь-які посилання на те, що це вже всі континенти світу, а не "вимоги ЄС" повертають вас назад до дискусії про Біблію.

5. Вранці вони виступають проти Маршу Рівності і активно коментують: "Краще б ви були на фронті", а ввечері ті ж самі люди пишуть на Фейсбук про те, як вболівають за Україну на футбольному полі. Чого ж не на фронті? Незрозуміло.