Українець Володимир Шуваєв, який був російськомовним і вирішив перейти у спілкуванні на українську, розповідає про цікаві спостереження. Він акцентує увагу на проблемах, які виникають під час розмови у побуті. Ось що Володимир пише в своєму блозі на "Фейсбуці":

Експеримент з переходом на українську в побуті проходить не дуже вдало. Із новими людьми розмовляти українською проблеми або немає, або на це менше звертаєш уваги. Оточення, однак, вперто продовжує спілкуватися російською (хоча українську всі знають). Або три речення українською, і «звалюються» в російську. Інколи переходжу сам, ще не звик повністю. Розмова, звичайно, цікаво виглядає, як телешоу, або блок новин, в якому ведучі розмовляють російською та українською, але в моєму шоу російської – 90%.

Подивіться, навіть маленькі країни намагаються мову зберегти, а ми ж, сорокамільйонна нація, ставимося зовсім інакше: «Па-рускі всєм же панятна, чьо ти, не вийобуйся». Друзі! Так ми втрачаємо (а точніше, не здобуваємо) ідентичність. Прикро. Де ще як не в Україні ви матимете змогу користуватися власною мовою?! Яку ще власну мову ви маєте? Російська? Це мова росіян (і це нормально, що ви нею володієте, але уявіть собі німців, що спілкуються французькою). Якшо ви вже вирішили лишатися, а не емігрувати, давайте мати щось спільне для початку. А спочатку було слово. Підтримайте мене, будь ласка!

PS. Хто думає, що перехід на українську - маячня і нічого не дає, хай спробує хоча б тиждень порозмовляти нею. Побачите, як змінюється свідомість. І як «старший» брат міцно «обіймає».