Згідно із останніми результатами соціологічного опитування, яке було проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова 78% громадян нашої країни підтримали б вступ України до Північноатлантичного союзу.

Цікавими є й регіональні розклади. Очікувано, що найбільша цифра підтримки НАТО в західних і центральних областях України - 95 і 82 відсотки.

Але вже і на півдні 64 відсотки учасників опитування виступають за приєднання до альянсу. І в східних областях України, які довгий час були форпостом антиукраїнських сил, вперше в історії кількість громадян, які розуміють необхідність приєднання до НАТО, перевищило 52 відсотки.

Регіональний розкол, який нав'язувався нашій країні російськими імперіалістами та їхніми маріонетками з першого дня відновлення української державності, успішно подолано.

Насправді ці цифри є набагато важливішими за цифри підтримки європейської інтеграції. У свідомості багатьох наших співвітчизників європейська інтеграція - це не стільки цінності і правила, скільки благополуччя.

З НАТО благополуччя, як правило, не пов'язується. Проте існує розуміння, що НАТО - це система взаємного захисту. І усвідомлення, від кого всі ми повинні захищатися.

Підтримка НАТО - це покажчик здоров'я суспільства. Важливо не те, скільки відсотків росіян підтримує того ж Путіна - тому що в свідомості російського обивателя прізвище правителя ще недавно асоціювалося із поліпшенням життя після радянського кошмару і проблем у 90-х.

Важливим є те, що більшість росіян насправді сприймає систему безпеки країн цивілізованого світу в якості ймовірного противника! І це в ХХI столітті - коли існують справжні виклики, такі як міжнародний тероризм, релігійний фанатизм і інші "чудовиська", що знаходять собі місце на території самої Російської Федерації.

Якщо таке ставлення до НАТО - не покажчик деградації російського суспільства, то що тоді покажчик? І чому потрібно дивуватися, що таке параноїдальне ставлення до світу дозволяє росіянам підтримувати загарбницькі війни і авантюри їх правителів?

Україна тепер - по іншу сторону від божевілля. І це дуже добре. Жодна з країн Центральної Європи не змогла провести успішних реформ і приєднатися до ЄС без позитивного ставлення до НАТО. І питання навіть не в тому, коли ми вступимо до альянсу і чи не затягнеться це приєднання через російську агресію і зволікання у реформах.

Головне - що наше суспільство одужує.