Усі ці публічні люди, яких всі любили, а потім вони раптом заявляють щось таке, що на голову не налазить (Вакарчук, Савченко, тепер от ще Усик та інші) даються нам для того, аби українське суспільство нарешті зрозуміло, що не варто творити собі кумирів.

Але це також не означає, що треба всіх за замовчуванням ненавидіти. До політиків чи інших селебріті слід ставитися суто функціонально: якщо вони роблять щось гарне, то вони молодці, а як ні - то ні. Та не варто ними занадто захоплюватися. Все одно рано чи пізно вони вас розчарують.

Взагалі мало в цьому світі принципових та послідовних людей. Ну, хіба що я. Але мною не захоплюйтесь також, бо хто зна, може якісь мої погляди вам теж не сподобаються)))