Чи заспокоїлись міста, в яких ще зранку тривали перестрілки - невідомо, але в цілому схоже, що переворот потрібно таки називати "спробою перевороту".

Зі стрімів, фото та відео було видно, що організатори спроби припустились класичних помилок, які підставляли багато спроб переворотів, в тому числі сумнозвісне "ГКЧП":

- найголовніша помилка - головна особа країни не була нейтралізована першим же ділом. Схоже, що плани такі були, але підвели виконавці, що дозволило Ердогану піти класичним шляхом - піднятися на літаку в повітря і звідти почати командувати поліцією, спецслужбами та вірними частинами. Це підводило багатьох заколотників - від полковника Трєскова до партфункціонера Янаєва.

Армія, поліція та спецслужби - строго вертикальні структури, які підкоряються чітким наказам і наповнені людьми, які зазвичай не звикли думати самі. Переворот - це завжди елемент хаосу, в якому більшість таких структур лишаються пасивними допоки не з'ясується "хто ж тепер головний". Якщо тому, на кого йде замах, вдається повернути хоч на п'ять хвилин важелі впливу на них, як законний командир він придушить заколот в лічені години. Якщо ж його вдається нейтралізувати будь-яким способом і швидко - то заколотників зазвичай визнають головними на поточний момент і починають слухатися їх.

- головним організатором виступили армійські чини, які не мали повної підтримки армії і, схоже, не знали самі, що планували робити. Їхні симпатики з лав армії були схожі на людей, яких покинули напризволяще - без чітких наказів і явних командирів. При цьому були налаштовані рішуче військові (зокрема ті, які відкрили вогонь по натовпу на мосту в Стамбулі), але переважна більшість сама не знала, що робити - тому натовп їх голіруч витягував з танків.

- в народі заколотники явно не мали переваги. У них були прибічники, які навіть спромоглися на кілька мітингів, однак площі переважно були заповнені прибічниками Ердогана - які, власне, і витягували військових з танків. В той же час проливати кров народу у заколотників ніхто не наважився - мабуть розуміючи, що шанси на перемогу малі.

В цілому все це скидається на знамениту "змову 20 липня" (відомої, як "план Валькірія") - є кілька рішучих людей, але через нерішучість більшості учасників, на яких, за відсутністю кращих варіантів, покладаються всі сподівання зрештою спроба провалюється через якусь дрібницю. Наприклад, у випадку Штауффенберга це був переставлений портфель.

Єдина проблема у Ердогана, якщо йому таки вдасться сьогодні зачистити останніх переворотників - це він сам. Переворот був не від гарного життя, проблеми, які породжує цей авторитарний правитель країни, в якій йде одночасно дві війни - з курдами та з терористами - нікуди не зникли, а у Ердогана, внаслідок успішного придушення спроби перевороту, може з'явитись бажання закрутити гайки ще сильніше, що рано чи пізно призведе до повторної спроби.

P.S. В блозі pauluskp висловив думку, що переворот взагалі інспіровано владою з метою виявити "нелояльних" членів армії і зачистити її, аби запобігти потенційному "неконтрольованому" перевороту. Як на мене це все ж таки малоймовірно, але те, що влада поверне його тепер саме в цю сторону - "зачистки" силових структур від нелояльних співробітників, які виступили на боці заколотників чи принаймні "гальмували" із їх придушенням - сумнівів не викликає.