Іноді корисно читати оригінали документів, як це зробив Ігор Гошовський. Він ознайомися з ухвалою Сейму Польщі щодо Волинської трагедії і відмітив, що не все так погано, як говорилося досі в соціальних мережах і медіа. Отже суб'єктивний і оптимістичний аналіз від Ігора Гошовського:

Начитався емоцій в ФБ про ухвалу Сейму про Волинську трагедію 43-го і вирішив знайти оригінал документу. Ось його важливі моменти, які прокоментую.

1. Важливо, що в ухвалі сказано «Пригадуючи злочини українських націоналістів, не можемо ні мовчати, ні виправдовувати польські репресивні заходи, що відбувалися у відповідь на українському селі, в результаті якого також гинули цивільні. Ці трагічні події повинні бути відновлені в пам'яті сучасних поколінь». У нас чомусь про цю частину ухвали ЗМІ мовчать.

2. Що здивувало так це те, що в документі немає жодного слова про геноцид відносно поляків. Скрізь використовується термін «громадян Другої Речі Посполитої». Це дивно, адже і українські націоналісти (яких звинувачують у погромі) були громадянами II RP. Отже, формально в ухвалі йдеться про конфлікт між громадянами однієї держави - носіями однакового громадянства, отже йдеться про громадянську війну.

Чи можна вживати термін «геноцид» в стосунку саме до громадянської війни, якщо жертви не якийсь конкретний етнос, а всі «громадян Другої Речі Посполитої». Парадокс. Тут поляки явно перемудрили.

В середині є абзац у якому згадується, що жертвами окрім поляків були євреї, чехи, інша національні меншини та українці(!). Знову з «геноцидом» не в'яжеться, адже українці, пише Сейм, також були жертвами геноциду зі сторони українців - а це нонсенс. Але це можна пояснити, адже, власне, слова саме «геноцид» в ухвалі немає. У польській мові використовується слово синонім - «людобойство», що формально те ж саме, що й геноцид, але семантичне наповнення таке ж як і звучить - просто масове вбивство людей, тоді як термін геноцид має більш чітке визначення.

3. В ухвалі допущені деякі дивні ляпи. Наприклад, сказано про причетність до Волинської трагедії дивізії Галичина. Тоді як дивізійники жодного дня не діяли на території Волині. Такий ляп формально ставить під сумнів всі інші наведені в ухвалі факти. адже якщо десь раз помилилися, можуть це ж допустити і у другому місці )))

4. Ще один важливий пункт. «Польський парламент висловлює свою солідарність з Україною, яка бореться з зовнішньою агресією, щоб зберегти територіальну цілісність. Сейм висловлює переконання в тому, що тільки повна правда про історію - це найкращий спосіб примирення і взаємного прощення». Тут важливо, що прозвучало словосполучення про «взаємне прощення». У перспективі це буде дуже важливо.

У підсумку зазначу таке. Наразі ні польське суспільство, ні українське ще не дозріло до цього взаємного прощення. У Польщі це видно з того, що влада йде на повідку у націонал-популістів, а в Україні з того який шквал невиправданої істерії ця ухвала спричинила. Але я вірю, що черзі 5-7 років це примирення таки відбудеться.